«Навички розрізнення де фейк, а де правда, з кожним роком стають все необхіднішими, — вважає професор, доктор наук, президент АУП Валерій Іванов. – Фейки навчилися чудово маскуватися, бити на теми, які відключають критичне мислення. Отже, треба розвивати механізми протидії, щоб не потрапити у пастку неправдивої інформації. І не нашкодити собі та навколишнім».
«Функціонуюча демократія і вільні засоби масової інформації є нероздільними. Рівень інформованості громадян визначається роботою засобів масової інформації, — стверджує координатор проєктів Фонду Конрада Аденауера в Україні Катерина Білоцерковець. – Особливістю пандемії стало те, що вона супроводжується інформаційними потоками де знайшлося місце і для фактів, і для перекручень, а також — для численних теорій змов. Водночас, ми зустрічали, що інформація навіть з офіційних джерел, була не повною та суперечливою, що і сприяло народженню та поширенню фейків».
Учасники разом з експертами розбирали маркери фейків, визначали чим відрізняється побутовий фейк від фейку про теорію змови. Перевіряли на собі роботу маркерів (діти, небезпека, емоції), розбиралися якими засобами можна проаналізувати та перемикнути увагу на адекватне сприйняття фейку.
«Сьогоднішня система перепостів у соціальних мереж побудована таким чином, що у жодному випадку не можна просто робити перепост чи цитувати фейк, навіть за бажання зробити добру справу, — розповідає керівник проєкту «Без брехні» Олександр Гороховський. – Правильно пояснити, що це не фейк сьогодні вимагає знання цілого ряду інструментів: від «web time machine» до «google street maps». І все одно, щоб не попастися, треба постійно працювати над виявленням нових-старих механізмів дезінформації».
Виявити новий ще не досліджений фейк – домашнє завдання першого дня вебінару. Але просто виявити фейк — цього замало. Ще треба підготувати пояснення чому це фейк, пояснити якими інструментами та засобами вдалося визначити неправдивість повідомлення. А що робити, коли фейк на 40-60-80 відсотків складається із фактів, які легко перевіряються і вони відповідають дійсності? Але навіть із цими складним завданням учасники справилася.
«Ми намагаємося побудувати роботу вебінарів так, щоб була постійна динаміка: від мінілекцій, до тестових опитувань, від індивідуальної роботи до роботи в групах з пошуку фейку, — акцентує увагу виконавчий директор АУП Андрій Коваленко. – Ми вважаємо, що коли мова йде про фейк, власну точку зору треба відстоювати не інтуїцією чи переконаннями, а посиланнями на правдиву інформацію, спростування чи присутністю конкретних маніпуляційних маркерів».
Академія української преси сприяє критичному споживанню медіа, дотриманню стандартів журналістики, навчає основам медіаграмотності вчителів, дітей та дорослих. Долучайтеся до вебінарів АУП на нашій ФБ сторінці та сайті.
Чи все ви знаєте про «нашу мову солов’їну»? А про інтеграцію її викладання, знань і навичок з інфомедійної грамотності? Про останнє можна говорити вічно. Адже місця для власного пориву і підходу більш ніж достатньо!
14 травня 2020 року стартували вебінари з обміну досвідом щодо інтеграції інфомедійної грамотності у навчальний процес (для ІППО та ЗВО, які долучилися до проєкту в 2019 році). Розпочали ми з української мови у рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність».
До обговорення долучилися 24 представники з різних закладів вищої освіти та інститутів підвищення кваліфікації, які є учасниками проєкту з 2019 року.
Модерувала процес менеджерка з розбудови потенціалу проєкту Олена Тараненко. Вона наголосила на важливості формування мовленнєвої компетентності, оскільки: «Слово не відображає світ. Слово і є світ!, — говорить пані Олена, — Якщо ти за словами вмієш бачити сенси, то тобі легше жити! Слід пам’ятати, що тренд сучасної освіти — безперервна освіта та самовдосконалення. Інновації, інтерактивні вправи та активності — всім цим будуть обмінюватися учасники під час серії вебінарів».
Ділимося отриманими інсайтами від наших учасників:
Олена Семеног (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка)
«Вчитель словесник навчає комунікувати в просторі. Оцінка — не це є головне, а медіаграмотність, якою опікується викладач, а потім передає вчителю. Велику роль має командна робота у навчальному закладі. Ми звертаємося до колег з різних закладів: Запоріжжя, Горлівки, Мелітополя — взаємодія з іншими закладами, з якими ми познайомилися в межах проєкту є дуже важливою».
Наталія Пономаренко (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка)
«В інтеграційному процесі є свої позитиви та ризики. Медіаосвіта має елемент невизначеності, на жаль, це офіційно не підкріплено. Компонування елементів та передача їх аудиторії — процес, який потребує багато часу. Тут треба враховувати і оптимізацію, логіку, практичний складник, інтерактивність. Але, однозначно, очевидність прогресу, коли йде фідбек у реальному часі від тих, кого навчаємо, вартий когорти докладених зусиль. З’являються нові ідеї, прослідковуються зміни у закладі та у професійному рівні кожного викладача».
Галина Дегтярьова (Комунальний вищий навчальний заклад «Харківська академія неперервної освіти»)
«Ми з медіаосвітою працюємо з 2011 року. Нашою особливістю є те, що вчимо тих, хто вже має досвід, бажає розшити знання, ознайомитися з трендами. Є програми підвищення кваліфікації і ми пропонуємо спецкурси. Спецкурси мають практичні аспекти – базова медіаграмотність, знання, які потрібні всім. Теоретичні та методологічні аспекти – шляхи формування особистості, особлива увага – методиці, варто відзначати, чим керуватися під час викладання різних предметів. Тут є і практичний блок, коли вчителі самі розробляють кейси. Ми бачимо з яким рівнем людина прийшла і з яким рівнем йде від нас. Спостерігаємо за динамікою — це надзвичайно важливо. Зараз працюємо над посібником «Навігатор медіапедагога». Велику увагу віддаємо вправам, аналізу медіатекстів. Подаємо не просто алгоритм, а обов’язково з прикладами».
Далі — більше, цікавіше і максимально інтегровано!
Проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» виконується Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки Посольств США та Великої Британії, у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією української преси.
Перевіряти факти лише в офіційних джерелах: не розповсюджувати неперевірену чи сумнівну інформацію та не вестися на емоційні історії - пробували на вебінарі «Стандарти журналістики в умовах пандемії та кризи» 11-12 травня 2020.
“Щоб створювати інформпродукт, (блоги, влоги, пости та публікації), зовсім не потрібно бути журналістом, - вважає доктор наук, професор, президент АУП Валерій Іванов. - Але варто знати і користуватися стандартами подачі інформації, яку розробили журналісти за сотню років своєї роботи”.
Де знайти перевірену інформацію та чому інколи в офіційних джерелах відрізняються цифри розповів експерт з питань розвитку Директорату медичних послуг МОЗ України Євген Гончар. Він звернув увагу, що є різні методики оцінки підозрюваних на коронавірус і закликав користуватися лише офіційним сайтом міністерства де викладається перевірена і підтверджена інформація. Він також розповів про роботу Національної служби охорони здоров’я та які зміни відбуватимуться на другому етапі медичної реформи у зв’язку з пандемією. Не оминув ресурсів міжнародних організацій, де можна порівнювати статистику та слідкувати за тенденціями в інших країнах. Звернув увагу, що до подібних чи відмінних випадків у статистиці треба завжди підходити виважено і індивідуально.
Лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук Юрій Жигарєв розповів про теоретично-практичну складову ковід-19. Як передається, як захиститися, на які симптоми звернути увагу і як правильно розповідати про це аудиторії. Наприклад, найпростіше: вірусом не хворіють і вірус не лікують. Закликав медіаспільноту в цей складний періодж підтримувати лікарів та медичні установи.
Учасники працювали групами над пошуком актуальними тем щодо висвітлення ситуації з ковід-19, пропонували свої джерела інформації та звертали увагу на проблеми, які можуть цікавити їхнє оточення в першу чергу. Розглядали кейси порушення етичних норм, акцентували увагу на тому, чим висвтілення медичних тем в загальному відрізняється від висвітлення медичних чи навколомедичних тем рід час пандемії. У другому випадку має обов'язково спрацьовувати поняття відповідального інформування, що має переважати над бажанням хайпанути чи терміново щось поширити.
“Ми наповнюємо наші вебінари практичною складовою для того, щоб учасники не лише прослухала щось нове від наших експертів, а відпрацювала практичні навички роботи у шрупах разом із нашими тренерами, - розповідає виконавчий директор АУП Андрій Коваленко. - Ми працюємо з людьми, які реально створюють матеріали, для яких дуже важливо відповідально висвітлювати тематику ковід-19 та не втрачати аудиторію через ненавмисне розповсюдження фейків чи неправдивих новин”.
“Ми завжди підтримуємо ініціативи Академії української преси, які спрямовані на підвищення стандартів подачі інформації, відповідальності за розповсюдження інформації, - поділився враженнями менеджер проєктів фонду Володимир Олійник, - Фонд Фрідріха Науманна за свободу завжди виступає за розвиток громадянського суспільства та підтримує відповідального громадянина в Україні”.
Наступний вебінар на цю тему запланований на 25-26 травня. Підпишіться на оновлення сторінки Академія Української Преси, а потім можете сміливо заповнювати анкету для участі.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
Дорогие коллеги!
Академия украинской прессы приглашает вас стать участником онлайн моста «Информационные вызовы и угрозы пандемии 2020» (27 мая 2020 год, 11-00 по киевскому времени).
Уникальность нашего предложения состоит в том, что на одной онлайн-площадке соберутся ведущие эксперты из более чем 15-ти стран. Мы хотим поделиться своим опытом, как не стать заложниками фейков и тотальной дезинформации в период беспрецедентного вызова — пандемии 2020.
Дискутируя и общаясь в формате онлайн моста, мы сможем создать виртуальный центр медиаграмотности, который позволит очертить для себя новые горизонты профессиональной деятельности и саморазвития в условиях карантина.
Итак, в программе дискуссий онлайн моста будут оговорены следующие вопросы:
Нашими экспертами являются ведущие специалисты в области медиаграмотности из Армении, Беларуси, Великобритании, Германии, Грузии, Казахстана, Кыргызстана, Молдовы, Польши, России, США, Таджикистана, Узбекистана, Украины, Чехии, Швеции.
Пандемия стала настоящим вызовом для нашей планеты. Давайте обсуждать эту проблему вместе и разрабатывать новые алгоритмы медиавзаимодействия!
В регистрационной анкете вы найдете графу, в которой можете сформулировать свой вопрос к экспертам интересующей вас области. Переходите, подавайте заявку здесь>>>
Участникам моста будут выписаны сертификаты.
До встречи онлайн. Увидимся скоро!
Уточняющие вопросы просьба адресовать на почту: info@aup.com.ua
9 травня 2020 року на сайті рівненського “Радіо Трек” було опубліковано колонку Кості Культреґера “Неповнолітня в Тернополі зарізала студента-негра з Африки, який її ґвалтував? (5 ФОТО)”, у якій містяться численні расистські упередження.
У матеріалі йдеться про вбивство 24-річного студента з Демократичної Республіки Конго, яке сталося близько 4-ї ранку 9 травня у Тернополі і у вчиненні якого органи правопорядку підозрюють 17-річну мешканку Тернопільського району.
Хоча більш детальної інформації про причини і обставини злочину поліція не надала, про що зазначає і автор колонки (“Що сталося конкретно в Тернополі цієї ночі – нам достеменно невідомо”), в матеріалі міститься чимало ксенофобних тверджень і недостовірної інформації стосовно “негрів” і “арабів”, які, начебто, безкарно вчиняють зґвалтування в інших європейських країнах (“На благословенному Заході арабам та африканцям вже давно дозволено ґвалтувати білих дівчат”, “За подібні групові зґвалтування (навіть неповнолітніх) в Британії чи Швеції поліція вже давно нікого не судить, якщо тільки ґвалтівники – араби чи негри. У такому разі їх просто – чемно, толерантно та прогресивно – відпускають”). Такі твердження, окрім того, що є неправдивими, також є проявами “мови ворожнечі”, адже ведуть до криміналізації цілих етнічних груп.
При описі злочину автор знову недоречно звертає увагу на колір шкіри вбитого конголезця і підозрюваної у вбивстві (“Виглядає, що біла юна (неповнолітня) українка зарізала чорношкірого студента-негра із Африки”), а також висловлює нічим не підтверджене припущення щодо згвалтування, яке могло мати місце (“Чомусь ніхто не запитує: яким це боком – неповнолітня до африканця? Чи не ґвалтував він її?”).
Крім того, з метою посилення негативного ставлення до темношкірих громадян матеріал насичений посиланнями на інші новини, заголовки яких містять прояви мови ворожнечі, зокрема згадки про африканських студентів у принизливому або образливому кримінальному контексті, а також міркування про “привілейованість” цієї групи чи непропорційну перевагу у порівнянні із місцевим населенням (“Про конголезців у Тернополі вам, можливо, цікаво буде прочитати ще й таке: Темношкірі студенти у Тернополі живуть краще, ніж можна уявити”, “Або таке: Негр-студент із Конго покусав міліціонера в Тернополі”, “Виглядає, що конголезькі студенти почуваються в Тернополі – королями. Аж поки їм не починають чинити опір неповнолітні дівчата”).
Крім того, у колонці неодноразово використовується слово “негр”, яке є застарілим етнонімом, неввічливими та політично некоректними і розглядається як принизливе, образливе та расистське в сучасній мові. За даними моніторингів злочинів на ґрунті нетерпимості, який ведуть правозахисні організації, саме це слово часто вживається при здійсненні нападів та публічних образ щодо вихідців з країн Африки в Україні, а отже, вказує на негативну конотацію, яка транслюється.
В кінці матеріалу редакція “Радіо Трек” зазначає, що це авторська колонка і що думки, оцінки та спостереження – авторські. З огляду на це Комісія з журналістської етики нагадує, що жанр матеріалу не є “індульгенцією”, а ЗМІ несуть відповідальність за мову ворожнечі і не повинні її публікувати ні у вигляді колонок, ні у вигляді новин чи матеріалів інших жанрів.
КЖЕ звернулася до “Радіо Трек” щодо цієї публікації і отримала таку відповідь (орфографію збережено): “Радіо Трек свято дотримується принципів Свободи Слова. Тут кожен завжди міг, може і зможе говорити те, що вважає за потрібне – в межах Українського законодавства. Будь-які спроби затикати людям рота в стилі «1984», що їх Ви намагаєтеся нам накидати, ніяк не похитнуть нашої відданості: Здоровому глузду, Науковим законам природи, українському слововжитку, Демократії, правам людини та Свободі Слова”.
У зв’язку з цим комісія нагадує, що свобода слова не передбачає можливість поширення ненависті і розпалювання ворожнечі стосовно різних етнічних груп, а національні та міжнародні стандарти допускають можливість її обмеження, зокрема, в цілях недопущення розповсюдження мови ворожнечі.
Небезпека мови ворожнечі в журналістиці є загально відомою. В багатьох частинах світу мова ворожнечі призвела до трагічних наслідків. Наприклад, у нацистській Німеччині або під час конфліктів в Руанді та Кенії декотрі медіа перетворилися на агентів поширення пропаганди та розпалювання конфлікту, що вело до актів масового насильства щодо певних етнічних груп.
Розглянувши даний матеріал, Комісія із журналістської етики констатує порушення ст. 15 (Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання) і ст. 6 (Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста) Кодексу журналістської етики та висловлює громадський осуд рівненському онлайн-виданню “Радіо Трек”. Цей матеріал розпалює ворожнечу стосовно темношкірих людей і може провокувати аудиторію на вчинення злочинів на ґрунті ненависті, спалахи агресії та насильства.
Комісія з журналістської етики закликає ЗМІ дотримуватися професійних стандартів під час висвітлення злочинів, фігуранти яких є представниками різних етнічних груп. Зокрема, КЖЕ радить журналістам та редакціям:
не робити непотрібних акцентів на національності / етнічному походженні підозрюваних та жертв;
уникати сенсаційності, що ґрунтується на стереотипах та упередженнях;
обирати нейтральний стиль подачі, використовуючи інформацію з різних джерел;
використовувати збалансовані аргументи та уникати дискримінаційних слів та висловлювань;
перевіряти інформацію і залучати експертів з теми, особливо, якщо це стосується злочинів чи криміналу.
Національна спілка журналістів України (НСЖУ) спільно з проєктом Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні «Права людини для України» оголошують набір учасників на цикл вебінарів «Організація роботи місцевих медіа в умовах пандемії коронавірусної хвороби COVID-19».
Тренінг організовано для підтримки й розвитку потенціалу місцевих медіа у:
Навчальний проєкт передбачає проведення десяти вебінарів у травні-червні 2020 року та виконання практичних завдань. По завершенні навчання учасники, які пройдуть більш ніж 7 вебінарів та успішно впровадять зміни в свою медіадіяльність, отримають спільні сертифікати від НСЖУ та ПРООН в Україні, а також обладнання («набір блогера») для розвитку цифрових майданчиків своїх медіа.
До участі у навчальному проєкті запрошуються власники регіональних медіа, головні редактори та провідні журналісти.
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних умовах.
Під час циклу вебінарів будуть опрацьовані наступні теми:
Вебінари проводитимуть визнані медіа-експерти НСЖУ та експерти з цифрової трансформації.
Охочих узяти участь у навчанні просимо заповнити анкету за посиланням.
Термін подання заявки на увесь цикл: до 14 травня.
Перший вебінар на тему «Економічна стійкість українських медіа в умовах кризи. Головні виклики COVID для медіа» пройде у п’ятницю, 15 травня о 14:00 (тренер-експерт – голова НСЖУ Сергій Томіленко)
Довідки за адресою: spilka@nsju.org та 2013spilka@nsju.org
Загальна інформація:
Тренінгова програма «Організація роботи місцевих медіа в умовах пандемії коронавірусу COVID-19» – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки проєкту «Права людини для України», який впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії. Перший тренінг за цією програмою відбувся у листопаді 2019 р. у Запоріжжі.
Ursula von der Leyen, President of the European Commission
Charles Michel, President of the European Council
David Maria Sassoli, President of the European Parliament
Josep Borrell Fontelles, Vice-President of the European Commission, EU High
Representative for Foreign Affairs and Security Policy
Věra Jourová, Vice-President of the European Commission, European Commissioner for
Values and Transparency
Olivér Várhelyi, European Commissioner for Neighborhood and Enlargement
Eamon Gilmore, EU Special Representative for Human Rights
Marija Pejčinović Burić, Secretary General of the Council of Europe
Audrey Azoulay, Director-General of UNESCO
Thomas Greminger, Secretary General of OSCE
Harlem Désir, OSCE Representative on Freedom of the Media
7 May 2020
We, the undersigned 33 representatives of media development organisations based in the EU Eastern Partnership (EaP) countries (Armenia, Azerbaijan, Belarus, Georgia, Moldova, Ukraine), are writing to express our profound concerns about dangers of insufficient governmental and international support to the independent media and journalists in the region, which happens against the backdrop of COVID-19 pandemic and actions by national governments to curtail media freedoms.
On May 3, every year people across the planet celebrated World Press Freedom Day. It is a reminder to governments of the need to respect their commitment to press freedom. Moreover, it is an opportunity to celebrate the fundamental principles of press freedom; to assess the state of press freedom across the world; to defend the media from attacks on their independence; and to pay tribute to journalists who have lost their lives in the line of duty.
In 2020, celebration of this day is being overshadowed by the global COVID-19 crisis. The pandemic had robbed us of the lives of thousands, while also inflicting heavy financial repercussions on our economies and fundamental principles of media freedom.
Journalists and media freedoms across the countries in all European neighboring regions from the EU Eastern Partnership countries to the Western Balkans, to the MENA region in the South have all been severely wounded by this crisis. Independent media in the European Eastern Neighborhood, especially the small- and medium-sized outlets, which have for a long time been competing with Russia supported outlets that disseminate the pro-Kremlin disinformation including on Covid-19, have suffered the most.
Since mid-March 2020, when governments imposed quarantine regimes, opportunities for independent media to survive and thrive have been decimated as advertising and other
1
sources of financial income have fallen drastically in the EaP region. The gap between the needs of media and available resources – always present – has widened significantly. In turn, national governments have used the pretext of COVID-19 crisis to curtail media freedoms. There are risks of media capture by actors whose vested interests puts media freedoms at risk. The recorded cases range from limiting access to public information in Armenia, Georgia and Moldova, to an outright crackdown on journalists and civil activists in Azerbaijan and Belarus, to lack of action to protect the rights of journalists by law enforcement agencies in Ukraine.
The undersigned organisations have a long history of supporting independent media as the key pillar of democratic development of EaP countries. Therefore, we call on you not to limit your support to political dialogue and encourage you to intensify media development support in the following direction:
• Allocate additional funding for immediate support to cover the gaps caused by the pandemic. External grant support should go to and be accessible to independent media who struggle to survive due to COVID-19 and a national lockdown that restricts media reporting on issues of vital importance to their audience;
• Provide funding and support for robust audience research and media business skills development to help EaP media outlets use their limited financial and human resources to increase their audience reach and financial viability, thinking also beyond the timeline of pandemic;
• Increase support for regional initiatives to improve media literacy, address disinformation and foster critical thinking among the national public.
We thank you in advance for taking our concerns into consideration.
Yours sincerely,
Baltic Centre of Media Excellence
For further contacts: Gunta Sloga, Executive Director, gunta.sloga@baltic.media
Academy of Ukrainian Press (Ukraine)
Association of Independent Press (Moldova)
Association of Publishers of Regional Press “United Mass Media” (Belarus)
Baku Press Club (Azerbaijan)
Belarus Association of Journalists (Belarus)
Broadcasting Monitoring Center (Azerbaijan)
2
Caucasus School of Journalism and Media Management of the Georgian Institute of Public Affairs (Georgia)
Center for Information Support of Civic Initiatives “Third Sector” (Belarus)
Center for Investigative Journalism from Moldova (Moldova)
Committee to Protect Freedom of Expression (Armenia)
Detector Media (Ukraine)
Donetsk Institute of Information (Ukraine)
Electronic Press Association (Moldova)
Freedom House Moldova (Moldova)
Freedom of Information Center of Armenia (Armenia)
Georgian Charter of Journalistic Ethics (Georgia)
Goris Press Club (Armenia)
Independent Journalism Centre (Moldova)
Independent TV Journalists’ Association (Moldova)
Internews Ukraine (Ukraine)
IREX Europe in Moldova (Moldova)
Internews Azerbaijan (Azerbaijan)
Journalism Resource Center (Georgia)
Journalists for the Future (Armenia)
Media Development Foundation (Georgia)
Media Initiatives Center (Armenia)
Najaf Najafov Foundation (Azerbaijan)
Public Journalism Club (Armenia)
Ukrainian Association of Media Business (Ukraine)
Union of Journalists of Azerbaijan (Azerbaijan)
Ziarul de Garda (Moldova)
Yeni Nesil (Azerbaijan)
Yerevan Press Club (Armenia)
Національна спілка журналістів України розпочинає реалізацію освітнього проекту для журналістів «Прозорість та технічна грамотність в енергетичній журналістиці». Проект виконуватиметься за підтримки USAID Проекту енергетичної безпеки, починаючи з 01 травня 2020 р., в рамках Грантової програми Проекту міжнародної технічної допомоги.
Метою освітнього проекту є забезпечення прозорості та технічної грамотності у висвітленні в медіа тем, пов’язаних з енергетикою та енергетичними реформами, та сприяння посиленню енергетичної безпеки України шляхом ефективної та точної комунікації. Спілка журналістів України організує тренінги для представників національних і регіональних медіа, а також проведе конкурс публікацій із енергетичної тематики. Перед журналістами виступатимуть експерти з питань енергетичної безпеки, обліку енергетичних ресурсів, розвитку енергетичних ринків, тарифної політики, перспектив використання альтернативних джерел енергії, тощо. Учасники тренінгів також підвищать практичні навички у висвітленні цих та інших важливих тем, отримають консультації провідних фахівців у сфері цифрових медіа-технологій.
Представники національних та регіональних ЗМІ, яких цікавить енергетична тематика, уже запрошуються до участі шляхом онлайн-опитування. Напередодні запуску освітньої програми НСЖУ найближчим часом проведе вебінар на резонансну тему: “Висвітлення проблеми боргів за комунальні послуги”.
Підвищення рівня журналістських компетенцій та ефективна комунікація з суспільством є важливими передумовами успіху реформ в енергетичному секторі. Проект дозволить створити мережу журналістів з національних та регіональних ЗМІ, мотивованих на підготовку медіа-матеріалів про енергетичну реформу в Україні на високому професійному рівні.
Довідково.
Більше інформації про Проект енергетичної безпеки USAID можна дізнатись на офіційній сторінці Facebook та офіційному сайті проекту
Національна спілка журналістів України – найбільша журналістська організація України, нараховує 19 000 членів і має 24 регіональні організації в усіх областях України. Член Міжнародної федерації журналістів і Європейської федерації журналістів.
Офіційний сайт спілки: http://nsju.org/
Джерело інформації: http://nsju.org/novini/nszhu-rozpochynaye-osvitnij-proekt-prozorist-ta-tehnichna-gramotnist-v-energetychnij-zhurnalistyczi-za-pidtrymky-usaid-proektu-energetychnoyi-bezpeky/
