22-26 січня 2019 року Академія української преси черговий раз прийняла представників іноземних медіа в рамках проекту «Прес-тури Україною», що реалізовується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Топ-журналісти з Естонії, Данії, Грузії та Греції, що працюють на різних медійних платформах, завітали до Києва, а згодом до міст Донецької та Луганської областей.
Вся серія прес-турів має на меті продемонструвати журналістам з інших країн реальну ситуацію того, що відбувається в Україні та на її Сході, донести суспільні настрої та перспективне бачення експертів з різних галузей.
У третьому з серії прес-турів брали участь:
22 січня 2019 року учасники відвідали редакцію газети «Дзеркало тижня» та поспілкувалися з її засновником Володимиром Мостовим та заступником головного редактора Сергієм Рахманіним. Спікери розповіли про історію створення та діяльність газети, принципи й цінності, що сповідують її працівники та шляхи протидії тиску з боку влади.
Далі група журналістів завітала до Національної спілки журналістів України (НСЖУ). Голова спілки Сергій Томіленко окреслив питання свободи слова в Україні, можливості боротьби проти безкарності високопосадовців, незаконного затримання й переслідування українських журналістів з боку Російської Федерації тощо.
Того ж дня іноземні журналісти мали зустріч з радником Міністра з питань тимчасово окупованих територій, послом України в Хорватії та Боснії і Герцеговині 2010-2017 роках Олександром Левченком. У Міністерстві радник розповів учасникам прес-туру про реальну ситуацію на окупованих територіях та озвучив комплекс дій щодо вирішення конфліктних питань.
Після цього, учасники побували у студії «Громадського радіо». Там спілкувались з відомим журналістом та медіаекспертом, ведучим й одним із засновників Громадського радіо Андрієм Куликовим. Під час цієї зустрічі журналісти дізналися дещо з історії розвитку медіа та медіа-бізнесу в Україні, а також про низку успішних проектів реалізованих Громадським радіо.
Завершився перший день візитом групи до Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Там учасники дізналися більше про події 2014 року з уст директора музею Ігоря Пошивайла, співробітників, очевидців подій, а також оглянули виставку експонатів.
23 січня 2019 року журналісти вирушили на схід України. Спершу відвідали школу № 22 Слов’янської міської ради у Семенівці (Донецька область). Школа була повністю зруйнована під час військових дій та відновлена після звільнення міста від бойовиків. Про відродження школи розповів її директор Сергій Борисенко.
Далі учасники прибули до Донецької обласної державної адміністрації у м. Краматорськ, де ставили запитання заступнику голови установи Ігорю Стокозу. Пан Ігор окреслив особливості співробітництва з міжнародними організаціями. Розповів про актуальні виклики для області пов’язані з війною на Сході України та інфраструктурою, й представив стратегію дій з метою розв’язання цих проблем.
Після цього, журналісти мали зустріч з Аріфом Багіровим, громадським активістом, блогером і колишнім військовим у м. Севєродонецьк (Луганська область), від якого дізналися про те, чим жило місто до захоплення бойовиками, під час неї та вже після визволення від бойовиків.
24-25 січня 2019 року учасники відвідали Маріупольський судноремонтний завод. Спілкувалися з директором Олегом Турським та переконалися, що тут не лише якісно ремонтують пошкоджені кораблі, але й мають усі можливості для будівництва нових. Говорили про співпрацю з міжнародними судновласниками, роботу під час війни та блокади Керченської протоки, залучення фахівців та потенціал виробництва.
Надзвичайно цікавою виявилася наступна зустріч з мером міста Маріуполь Вадимом Бойченком, який описав стратегію розвитку міста, окреслив виклики та досягнення у сферах боротьби з корупцією, реконструкцією та зведенням нових житлових будинків, інфраструктурних рішень, створення робочих місць, заохочення розвитку малого та середнього бізнесу, залучення європейського досвіду, новітніх технологій тощо.
Після цього журналісти відвідали Маріупольський державний університет, ректор якого Костянтин Балабанов гостинно зустрів учасників прес-туру і розповів чимало історій успіху навчального закладу. Іноземні гості побачили приклад становлення класичного університету в місті, що не є обласним центром.
26 січня 2019 року для міжнародних журналістів було організовано екскурсію Києвом. Відвідали Софіївську та Михайлівську площу, Андріївський узвіз, Майдан Незалежності, побачили чимало історичних місць та пам’яток.
Академія української преси за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні долучається до максимально оперативного та правдивого інформування міжнародних колег стосовно подій в Україні. Світ має знати реалії, а не вбирати в себе фейки.
10 січня 2019 року у Чернігівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського відбувся семінар для заступників директорів із виховної роботи загальноосвітніх та спеціальних закладів освіти інтернатного типу, навчально-реабілітаційних центрів з проблеми «Медіаосвіта в Новій українській школі».
Організатори ставили за мету ознайомити учасників із засадами державної політики у сфері впровадження медіаосвіти і медіаграмотності.
Відкрили семінар вітальним словом до учасників ректор інституту Анатолій Заліський та начальник Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації Микола Конопацький.
У ході роботи з учасниками працювали Олександр Мокрогуз, завідувач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, кандидат педагогічних наук, доцент, та Михайло Коропатник, кандидат історичних наук, доцент цієї ж кафедри, які висвітлили питання:
У ході практичної роботи познайомилися з прикладами і навичками роботи з інформацією.
Валерія Мальченко 31 серпня 2018 року звернулась до Комісії з журналістської етики із скаргою на дві публікації у Інтернет-виданні «Информатор» - Двойное самоубийство в Днепре: 16-летняя девушка и 18-летний парень выложили дорожку из роз и выпрыгнули из окна «МОСТ-Сити» та Двойной суицид в Днепре: кем были парень и девушка из Киева и их последние фото в Instagram. Публікації стосувалась самогубства 16-річної дівчини та 18-річного хлопця, що сталося у Дніпрі 31 серпня 2018 року.
Перша публікація містить відео, яке практично повністю складається із розкадрування тіла загиблого, що супроводжується музикою. У тексті публікації наведено скріншоти із офіційною заявою Поліції Дніпропетровської області та пост із сторінки у соціальній мережі Першого заступника голови Національної поліції України В’ячеслава Амбоськіна. Зазначається також, що «Перший заступник голови Національної поліції України опублікував декілька фотографій, що були зроблені в апартаментах, які орендували загиблі. На знімках видно, що вони виклали доріжку із троянд, а також залишили передсмертну записку, яка починалася словами: «Мы почувствовали этот гребаный и прекрасный и удивительный мир». Згадані фотографії можна детально розглянути в публікації. Завершується стаття згадкою про інше подвійне самогубство, що сталося в Дніпрі наприкінці грудня 2017 року.
Скаржниця також зазначила, що раніше у тексті новини було непідтверджене припущення про те що самогубство було скоєне через участь у "неблагополучных играх", яке після кількох скарг було вилучене із публікації.
Друга публікація, що була розміщена в київській стрічці «Информатора» присвячена особам загиблим, містить їх імена, опис діяльності та приватні фотографії із соціальних мереж. Наприкінці статті розміщено посилання на матеріал «Информатора» з порадами щодо того як розпізнати людину, схильну до самогубства та допомогти.
Комісія з журналістської етики наголошує, що тема висвітлення самогубства у ЗМІ є надзвичайно чутливою. Повідомлення про випадок самогубства у медіа, хоча й сприяє інформуванню суспільства про важливу проблему, може також мати небезпечні наслідки - наслідування суїцидальних дій іншими особами, додаткова травматизація рідних і близьких осіб, що вчинили самогубство, та загалом аудиторії ЗМІ, особливо дитячої. Зважаючи на такі ризики, журналісти повинні відповідально ставитися до висвітлення теми самогубств та дотримуватися принципів гуманності.
Поради про те, як повідомляти про самогубство, можна знайти у пам’ятці для журналістів, що була підготовлена Інститутом масової інформації. Експерти рекомендують при висвітленні суїциду, серед іншого:
Журналістам також не варто публікувати фотографії та передсмертні записки. Натомість, варто надавати інформацію про служби довіри та установи, що надають допомогу людям, що опинилися у кризових ситуаціях, а також публікувати статті на тему, як визначити попереджувальні ознаки самогубства та способи, як попередити самогубство.
Варто згадати, що Національна рада з питань телебачення та радіомовлення спільно з представниками “1+1 Media” ТРК «Україна» ,«StarLightMedia», ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та Незалежної асоціації телерадіомовників також підписали Спільний акт узгодження № 2 «Висвітлення засобами масової інформації теми суїциду», що також містить правила та принципи законного та етичного висвітлення самогубств. Зазначені правила можуть бути актуальними і для Інтернет-ЗМІ, які використовують аудіовізуальні способи подачі інформації.
У документі йдеться, що інформація про самогубство має поширюватися у формах та способами, що не допускають заохочення або спонукання до нових суїцидів з мотивів, додаткової психічної травматизації рідних і близьких осіб, що вчинили суїцид, та осіб, що вчинили спробу суїциду, травматизації, шокування та залякування аудиторії, особливо, дитячої. Так, романтизація, естетизація та/або героїзація суїциду або особи, яка його вчинила, зокрема, зображення тіла самогубця, цитування або показ чіткого зображення повного тексту емоційної передсмертної записки, поширення деталізованої інформації про спосіб вчинення самогубства та наслідки суїциду, наприклад, через демонстрацію місця вчинення самогубства є небажаними факторами, які можуть впливати на вчинення нових суїцидів з мотивів наслідування. Для уникнення додаткового травмування рідних і близьких осіб, що вчинили суїцид, журналісти повинні утримуватись від розкриття особи-самогубця та його зображення без їх свідомої згоди, особливо коли йдеться про неповнолітніх.
Крім цього, журналісти не повинні демонструвати крупним планом і без розмиття зображення тіла особи, яка вчинила самогубство. Використання в передачі візуального і звукового ряду (драматична музика), який підсилює емоційний вплив інформації про суїцид є неприпустимою у час, коли дитина може здійснювати самостійний телеперегляд, і в цілому може оцінюватись як маніпуляція емоціями.
Проаналізувавши зміст публікацій, Комісія з журналістської етики, вважає, що «Информатор» допустив порушення статті 3 Кодексу, відповідно до якої журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини, та статті 18 Кодексу, відповідно до якої журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми.
Комісія вітає той факт, що публікація Двойной суицид в Днепре: кем были парень и девушка из Киева и их последние фото в Instagram містила посилання на рекомендації психолога щодо виявлення схильності до самогубства та варіантів допомоги.
Водночас, Комісія вважає неприпустимим публікацію інформації та приватних фотографій осіб, які вчинили самогубство, зокрема неповнолітньої дівчини, що були взяті просто з їх сторінок у соціальних мережах. Журналісти в обох публікаціях також допустили романтизацію самогубства через зайву концентрацію на деталях (слова посмертної записки, троянди, якими була викладена кімната та ін.).
Абсолютно неприпустимою є публікація відео, що супроводжувало першу публікацію. Сюжет тривалістю майже 1 хвилину містив чітке зображення тіла загиблого (з різних ракурсів та з фокусом на окремі деталі), використовував драматичну музику для посилення враження та не містив жодного попередження про те, що відео може травмувати вразливу психіку.
Зважаючи на такі серйозні порушення, Комісія висловлює редакції «Информатор» публічний осуд.
Голова Комісії Андрій Куликов
«Як зрозуміло писати про реформу освіти» — саме з таким меседжем завітають до м. Миколаїв медіатренери та медіаексперти для проведення семінару для журналістів.
Організаторами є Академія української преси спільно з Національною спілкою журналістів України за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу за фінансуванням Міністерства закордонних справ Німеччини.
Під час заходу тренери кваліфіковано дадуть пояснення щодо питань дошкільної освіти, її створення та фінансування зі сторони місцевих бюджетів. Обговорять нюанси початкової та середньої освіти. Торкнуться нововведень, які стосуються професійної та вищої освіти. Мовне питання також не залишиться поза увагою.
На які зміни взагалі потрібно чекати у освітньому просторі та головне — як про це правильно написати? Беріть участь у заході та дізнавайтесь! Анкету, будь ласка, заповнюйте тут>>>
Інформацію щодо участі очікуйте за тиждень до дати проведення тренінгу.
Участь у семінарі є безкоштовною. Харчування за рахунок організаторів. Учасникам з інших міст надається місце у готелі (одна ніч) за рахунок організаторів. Компенсація витрат на проїзд не здійснюється.
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах.
__________
Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
(050) 734 45 79
info@aup.com.ua
У Одесі 30-31 січня 2019 року січня Академія української преси за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу проведе дводенний семінар «Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)» для журналістів та студентів-журналістів.
Кожен поважаючий себе фахівець має чітко дотримуватися стандартів професії, погодьтеся! Особливо, якщо він працює в кризових умовах, і особливо, якщо він – журналіст! Адже на плечі журналіста покладено інформаційний вівтар – достовірна передача інформації аудиторії. Протягом дводенного заходу наші медіаексперти розкажуть, які стандарти мають нести для вас першочергову важливість.
Анкета для реєстрації>>>
ТРЕНЕРИ:
Валерій Іванов – доктор філологічних наук, професор, президент Академії української преси.
Володимир Мостовий – фундатор Комісії з журналістської етики, засновник газети «Дзеркало тижня».
Пйотр Андрусечко– військовий журналіст, який висвітлював конфлікти на Балканах, Придністров’ї, Грузії. З 2013 року працює в Україні як кореспондент польських медіа, підготував значну кількість матеріалів про події в Україні: на Майдані в Києві, Криму та на Донбасі. З квітня 2014 є журналістом «Gazeta Wyborcza». Протягом 2014-2015 років постійно перебував в зоні збройного конфлікту в Донецькій області, часто давав коментарі безпосередньо з поля бою. Лауреат премії Гран-Прес «Журналіст року 2014» (Польща).
Інформацію щодо участі очікуйте за чотири дні до дати проведення тренінгу.
Участь у семінарі є безкоштовною. Харчування за рахунок організаторів. Учасникам з інших міст надається місце у готелі за рахунок організаторів. Компенсація витрат на проїзд НЕ здійснюється.
Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
____________
Контактна особа:
Юлія Кулик, асистент проектів АУП
телефон: 050-734-45-79
електронна пошта: info@aup.com.ua
Питання щодо стандартів роботи журналіста завжди було і є полемічним. Це і не дивно, адже точаться палкі дискусії стосовно переліку принципів, яких має дотримуватися журналіст під час своєї діяльності.
Безпрограшну схему того, як не нашкодити суспільству, а професійно задовольняти його потреби розкрила Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу 20-21 грудня у Чернігові під час тренінгу "Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)".
Що робить честь журналісту, що налічує список обов’язків, який він має перелік прав, як не зрадити собі та не втратити найголовніше — довіру читача. Про це і не тільки говорили медіаексперти семінару «Світові стандарти журналістики (в умовах збройних конфліктів)».
«Якщо зникла довіра до медіа — це пряма демонстрація поганої роботи журналіста. Інформація із зони конфлікту має перевірятися максимальну кількість разів та у найбільш авторитетних джерелах. Так, це забирає значну частину часу, але вдячність аудиторії того варта», — засновник суспільно-політичного тижневика «Дзеркало тижня», екс-голова Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий
«Аудиторія має знати, що відбувається по обидві сторони барикад. Коли ви збираєте, оброблюєте та поширюєте інформацію, залиште патріотизм, ідеологічні переконання тощо. Тоді ваша журналістська модель поведінки була не гірша за європейську», — президент Академії української преси Валерій Іванов.
«Чітко розділяйте факти від коментарів, суджень, переконань. У конфлікті обидві сторони впевнені у своїй правоті, і тому будь-якими способами готові це доводити. Не губіться у домислі та реальності», — президент Української асоціації медіа бізнесу, член Комісії з журналістської етики, член Ради директорів голів асоціацій-членів Всесвітньої асоціації видавців газет та новин WAN-IFRA, модератор, тренер, коуч Олексій Погорелов.
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
Проект «Прес-тури Україною» реалізовує Академія української преси за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. 11-15 грудня 2018 року ми зустріли ще одну групу журналістів з Болгарії та Грузії. Міжнародні колеги завітали до Києва, міст Донецької та Луганської областей.
Вся серія прес-турів має на меті показати журналістам з інших країн реальну ситуацію в Україні та на її Сході, донести суспільні настрої та перспективне бачення експертів з різних галузей. Протягом п'яти днів насичена програма передбачала таку можливість. Де були міжнародні гості та, що змогли додати у свій професійний багаж — читайте далі.
Учасниками стали:
У перший день журналісти-міжнародники відвідали редакцію газети «Дзеркало тижня» та поспілкувалися з її засновником Володимиром Мостовим та заступником головного редактора Сергієм Рахманіним. Далі група завітала до київського офісу «Громадське Телебачення», журналісти якого поділилися своїм баченням професійного висвітлення новин.
Того ж дня, третя зустріч передбачала спілкування з радником Міністра з питань тимчасово окупованих територій, послом України в Хорватії та Боснії і Герцеговині 2010-2017 роках Олександром Левченком. У Міністерстві радник розповів учасникам прес-туру про реальну ситуацію на окупованих територіях та озвучив комплекс дій щодо вирішення конфліктних питань.
Про захист прав журналістів та специфіку їхньої роботи в Україні, в тому числі у воєнних умовах, розповів голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
Після цього, учасники завітали до Верховної Ради України. Там спілкувались з народними депутатами: Миколою Княжицьким та Віктором Єленським. Народні обранці окреслили питання розвитку культури, релігії в Україні та події, що передували об’єднавчому собору православних церков.
Завершив день візит групи до Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Там учасники дізналися більше про події 2014 року від очевидців й оглянули виставку експонатів.
12 грудня 2018 року ми з журналістами вирушили на схід України. Першим чином відвідали школу № 22 Слов’янської міської ради у Семенівці (Донецька область). Школа була повністю зруйнована під час військових дій та відновлена після звільнення міста від бойовиків. Зустріч провів директор школи — Сергій Борисенко.
Після цього, наша зупинка була у кризовому медіа-центрі «Сіверський Донець», що у Сєвєродонецьку (Луганська область). Спілкувалися на тему розвитку міста, його перспектив, подій, які відбувалися під час окупації бойовиками та після звільнення міста.
Відповіді на запитання давали: керівник кризового медіа-центру Сергій П’ятниця, голова суспільної ради при Севєродонецькій райдержадміністрації Олексій Малеванець, блогер та засновник порталу міста Аріф Багіров та експерт з культурних питань Олег Невениця. Колеги з кризового медіа-центру провели екскурсію містом для учасників прес-туру, під час якої відвідали Льодовий палац – головний майданчик просвітницьких, культурних і спортивних подій міста.
13 грудня 2018 року міжнародні журналісти мали ряд цікавих зустрічей у Маріуполі. Дізналися про історію міста та розвиток Маріупольського державного університету. Перший проректор університету Олена Булатова розповіла про міжнародні освітні проекти, та чи впливає конфлікт на Сході на їхню реалізацію. На зустрічі були присутні студенти та викладачі, їхню думку також було почуто.
Випускник університету, а тепер – секретар Маріупольської міської ради Степан Махсма розповів, що місцева влада докладає зусиль для вирішення проблеми внутрішньо-переміщених осіб, студентів та науково-педагогічних працівників, у рамках програми Ради Європи.
Корисним був обмін досвідом у галузі видання газет з головним редактором місцевої газети «Приазовский Рабочий» Оленою Калайтан. Опісля учасники мали екскурсією містом.
14 грудня 2018 року міжнародні гості відвідали Маріупольський судноремонтний завод. Спілкувалися з директором та переконалися, що тут не лише якісно ремонтують пошкоджені кораблі, але й мають усі можливості для будівництва нових. Говорили про співпрацю з міжнародними судновласниками, роботу під час війни та блокади Керченської протоки, залучення фахівців та потенціал виробництва.
15 грудня 2018 року група міжнародних журналістів вже гуляла Києвом. Це якраз був день об’єднавчого собору православних церков. Колегам було цікаво послухати про життя киян, церкви та історичні місця столиці.
Академія української преси за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні долучається до максимально оперативного та правдивого інформування міжнародних колег, стосовно подій в Україні. Давайте з нами і ви! Світ має знати реалії, а не вбирати в себе фейк.
Фінішували ми у Тернополі 5-7 грудня. Тренінги для тренерів з медіаграмотності у 2018 році проведені. Учасників, що будуть задіяні у проекті відібрано.
У Тернополі Академія української преси за підтримки DW Akademie долучили ще 22-а мультиплікатора. Тепер їх професійній досвід підкріплений знаннями з медіаграмотності.
Три насичені дні були присвячені: журналістським стандартам від медіатренера, журналіста, викладача Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрія Юричка, фактчекінгу від головред проекту «Без брехні» Олександра Гороховського та інтерактивним формам, методикам тренерської майстерності від медіаексперта, доктора педагогічних наук, професора, керуючого партнера Академії української преси Тетяни Іванової. Ми залишили величезний слід, в нагороду аудиторії за бажання споживати якісний медіаконтент.
Ведучий тренер проекту Тетяна Іванова, дуже тонко підмітила у пості на Фейсбуці, що ми відкрили двері для майбутніх «медіа-чарівників» у власній медіаграмотній «школі Гоґвортс»
«Нам треба було в найкоротший термін опанувати методики інтерактивного навчання і технології проведення тренінгу з медіаграмотності. Програма навчання дуже насичена, виклики перед учасниками стоять ще більш амбіційні. Але впевнена, у нас все вийде. Адже «магія» полягає в тому, щоб якомога більше людей в нашій країні стали вільними, критично мислячими і самодостатніми, а значить — медіаграмотними. Успіхів нам!», — зауважила експерт.
Ну що ж, Академія української преси продовжує сприяти критичному споживанню медіа українським суспільством. Хтозна, можливо, зовсім скоро прийдете до нас і ви. Чарівну паличку маєте?
Академія Deutsche Welle є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.
Колеги, детальна інформація ТУТ>>>
*Щоб взяти участь треба володіти німецькою мовою.
Ostkurs 2019: Sommerakademie für Journalisten aus Mittel- und Osteuropa
Für junge Deutsch sprechende Journalistinnen und Journalisten aus Mittel- und Osteuropa bietet das Institut zur Förderung publizistischen Nachwuchses (ifp) vom 14. Juli bis zum 2. August 2019 eine dreiwöchige Sommerakademie in München an. Auf dem Programm dieses "Ostkurses 2019" stehen neben klassischen journalistischen Stilformen wie Nachricht/Bericht, Interview, Reportage auch Online-Recherche, Online-Verifikation sowie Mobile Reporting. In der dritten Seminarwoche werden im TV-Studio der Journalistenschule Interviews trainiert. Bewerbungsschluss ist am 15. Februar 2019. Alle Informationen dazu:www.journalistenschule-ifp.de/
Ostkurs 2019: Summer Academy for Journalists from Central and Eastern Europe
For young German-speaking journalists from Central and Eastern Europe, the Catholic journalism school (ifp) is offering a three-week summer academy in Munich from 14 July to 2 August 2019. Alongside classic journalistic style forms such as news/report, interview and reportage, online research, online verification as well as mobile reporting are on the agenda of this "Ostkurs 2019". During the third week of the seminar, interviews will take place in the TV studio of the journalism school. Application deadline is February 15, 2019. All information: www.journalistenschule-ifp.de/
