
29–30 вересня 2026 року FreeMind Ukraine продовжив студентський маршрут у Житомирі. Учасниками дводенного тренінгу «Невидимий редактор: хто формує твою інформаційну реальність?» стали студенти Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Проєкт FreeMind Ukraine реалізує Академія української преси (АУП) у партнерстві з Центром медіа- та цифрової грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна.
Упродовж двох днів студенти з’ясовували, як працює інформаційний вплив, практикували фактчекінг, перевіряли джерела й відкриті дані, працювали з генеративним штучним інтелектом і готували власні проєктні ідеї.
Навчання розпочалося із запитання: хто насправді впливає на те, що ми бачимо, читаємо, запам’ятовуємо і зрештою сприймаємо як правду?

Алгоритми платформ, емоції, знайомі формулювання, авторитет джерела, повторення та власні переконання можуть впливати на сприйняття ще до того, як ми починаємо свідомо аналізувати повідомлення.
Ці механізми студенти розбирали на реальних інформаційних ситуаціях, під час вправ і дискусій. Учасники працювали з психологією інформаційного впливу, фактчекінгом, перевіркою джерел, відкритими даними, цифровою безпекою та культурою онлайн-комунікації.

Окремо говорили про генеративний ШІ. Розмова не зводилася до двох звичних тез — «ШІ вирішить усе» або «йому не можна довіряти». Студенти ставили до відповідей генеративних систем ті самі запитання, що й до інших джерел: звідки взялася ця інформація, чи існує першоджерело, чи можна перевірити наведену цифру, цитату або дослідження.
Адже впевнено сформульована відповідь теж може виявитися помилковою.
У другій частині тренінгу фокус змістився на університетське інформаційне середовище. Учасникам запропонували визначити, що саме вони хотіли б у ньому змінити.

Під час проєктних спринтів команди обирали конкретну проблему, визначали аудиторію та формулювали бажану зміну. Потім звіряли, чи справді запропоноване рішення відповідає проблемі, з якою вони працюють.
Кожна ідея проходила краш-тест. Учасники ставили одне одному запитання, знаходили слабкі місця й оцінювали ризики. Командам потрібно було зрозуміти, чи зацікавить майбутня ініціатива студентів, для яких її створюють.

На другий день із задумів складали робочі плани: що потрібно зробити, хто відповідатиме за окремі завдання, які ресурси знадобляться, як залучити аудиторію та за якими ознаками оцінювати результат.
Загального формулювання «підвищити медіаграмотність» уже було недостатньо. Його потрібно було перевести у конкретні дії та результат, який можна побачити після реалізації проєкту.

Після зустрічі в Житомирі робота команд продовжиться. Студенти доопрацьовуватимуть проєкти, за потреби отримуватимуть онлайн-консультації та готуватимуться представити свої ініціативи під час зустрічей із представниками Міністерства освіти і науки України.

Наступне завдання — реалізувати ці проєкти у своєму університеті та показати, що змінилося після їхнього впровадження.
Житомир став наступною точкою маршруту FreeMind Ukraine після Полтави та Луцька. Із кожним новим містом до проєкту долучається ще одна студентська команда — зі своєю проблемою та власним варіантом її розв’язання.
Усі новини, навчальні матеріали, вправи, кейси та презентації проєкту зібрані на сторінці FreeMind Ukraine.



Партнером Академії української преси у реалізації FreeMind Ukraine є Центр медіа- та інформаційної грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина). CeMIL працює у структурі Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна, проводить тренінги й дослідження з медіаграмотності та комунікації, зокрема за участю журналістів і науковців зі східноєвропейських країн. Центр також реалізовував проєкти в межах попередніх раундів Східноєвропейських програм партнерства.