🎥 Мрієш про кар'єру у сфері журналістики, медіа та цифрових комунікацій?
Ми пропонуємо навчання за освітніми програмами:
🎓 БАКАЛАВР
«Журналістика та соціальна комунікація»
🎓 МАГІСТР
«Журналістика. Медіакомунікації та зв'язки з громадськістю»
📚 Форми навчання:
📍 Денна
📍 Заочна
📍 Змішана — поєднання офлайн і онлайн
🎓 Рівні освіти:
👩🎓👨🎓 бакалавр, магістр
⭐️ 7 ПРИЧИН ОБРАТИ МДУ
🌍 1. Можливість навчатися з будь-якої точки України або світу.
🗓 2. Гнучкий графік та можливість поетапної оплати навчання.
📗 3. Навчання за сучасними програмами, які поєднують журналістику, цифрові медіа, PR та комунікації.
🚀 4. Актуальні тренди.
Освітній процес орієнтований на сучасні технології, ШІ, мультимедійний контент та міжнародний досвід.
🌍 5. Міжнародні можливості.
Партнерство із закордонними університетами, міжнародні проєкти, академічна мобільність.
👨🏫 6. Викладачі-практики.
Навчання від провідних журналістів, медіаекспертів, редакторів, телеведучих та фахівців комунікаційної сфери.
⭐️ 7. Участь у конференціях, майстер-класах і воркшопах.
🌐 Навчання у Києві
Консультації приймальної комісії:
📞 +308638413619 — факультет ФМК
📞 (096) 743-74-43 — Telegram / Viber / WhatsApp
📥 enrollment@mu.edu.ua
🏛 Київ, вул. Преображенська, 6/4, кабінет 101
🔗 Детальніше — на сайті:
🌐 mu.edu.ua
ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfMPHQp6zJvEwA8cnVuFt3P4aoyq-tnU243dOY3vRKRcQ6bvg/viewform
💙💛 МДУ — це більше, ніж навчання!
Твій старт у світі журналістики, медіа та цифрових комунікацій починається тут!
Проєкт «Посилення спроможності місцевих медіа в Україні» спрямований на посилення ролі місцевих медіа як ефективних комунікаційних платформ в громадах, які допомагають мешканцям, органам місцевої влади та бізнесу краще розуміти одне одного, обговорювати нагальні проблеми та спільно знаходити рішення. Йдеться не про інформування або збір запитань і публікацію відповідей, а про ініціативу з боку медіа та активну модерацію живого, двостороннього спілкування, у якому мешканці, влада та інші зацікавлені сторони одночасно беруть участь в обговоренні проблеми, чують позиції одне одного та спільно шукають рішення.
Проєкт підтримує місцеві редакції в реалізації власних або інших, важливих для громади, ініціатив, які передбачають безпосередню взаємодію учасників: фасилітовані зустрічі, обговорення, робочі сесії чи інші формати, де медіа виступає організатором і модератором процесу, а результатом є конкретні домовленості учасників діалогу, їхні спільні дії або рішення, вплив на вирішення проблемної ситуації. Іншими словами, результатом проєкту мають бути певні зміни в громаді або, як мінімум, оприлюднені домовленості про план дій з подолання проблеми, а не лише публікація інформації, яка “робить проблему видимою”.
У першому раунді гранти на реалізацію власних проєктів отримали 6 редакцій - “Біляївка.city”, “Вперед”, “Звягель”, “Златокрай”, “Путивльські відомості”, “Сільське життя “. 23 липня відбудеться конференція (у змішаному форматі), на який буде обговорюватись отриманий ними досвід та результати. Слідкуйте за анонсами.
До участі в другому відкритому конкурсі запрошуються діючі місцеві медіа, які розташовані та здійснюють діяльність на контрольованих територіях України, регулярно виробляють редакційний контент (онлайн, друкований, радіо або телебачення), є незалежними від політичних партій і виборних посадових осіб.
Перевага надаватиметься медіа, які працюють у громадах прифронтових або деокупованих регіонів, у громадах з ВПО, а також тим редакціям, які продемонструють життєздатний підхід впровадити у громаді певні рішення чи зміни по відношенню до проблем вразливих груп, а також тим медіа, які продемонструють у заявці реалізацію підходів журналістики, орієнтованої на пошук рішень.
У межах проєкту кожне відібране медіа отримає індивідуальну менторську підтримку українських та/або шведських експертів, субгрант на реалізацію проєкту, участь в обмінах досвідом в рамках заходів проєкту (буде конкретизовано пізніше), а також практичну підтримку в розробці та реалізації діалогових і редакційних заходів.
Субгрант призначений для реалізації конкретної ініціативи, що поєднує редакційний контент і активну участь громади.
Субгрант може покривати:
- витрати на оплату робочого часу команди, який необхідний для виконання запланованих проєктом завдань,
- організацію публічних заходів,
- локальні поїздки,
- виробництво контенту,
- комунікаційні матеріали
- іншу необхідну логістику, безпосередньо пов’язану з ініціативою.
Що не може покривати субгрант:
- загальні організаційні витрати на заробітну плату, не пов'язані з ініціативою;
- Придбання обладнання, не пов'язаного з виконанням завдань проекту;
- Політичні кампанії або контент, пов'язаний з виборами;
- Комерційна або прибуткова діяльність;
- Невиправдані поїздки за межі регіону проекту.
Що очікується від учасників
Обрані редакції зобов’язуються брати участь у всіх наставницьких сесіях, провести щонайменше один публічний діалог або зустріч із зацікавленими сторонами в громаді, підготувати та поширити редакційні матеріали для аудиторії, дотримуватися етичних стандартів та забезпечити своєчасну подачу описових і фінансових звітів. Результати реалізованих ініціатив також будуть представлені на національних заходах проєкту.
Редакції мають взаємодіяти з усіма основними групами інтересів у своїй громаді - з мешканцями, органами місцевої влади, установами та організаціями, громадськими організаціями та бізнесом. Окрім того - брати участь у наставницьких і навчальних заходах проєкту. Важливою є готовність дотримуватися стандартів прозорості, звітності, журналістської етики та конструктивної, чутливої до конфліктів журналістики.
Процес відбору та критерії оцінювання
Заявки проходитимуть багатоступеневий відбір, який включатиме перевірку на відповідність формальним вимогам, експертну оцінку представниками УАМБ та NIRAS, формування рейтингового списку та додатковий розгляд менторами. Остаточні рішення ухвалюються відповідно до затвердженої процедури конкурсу та подаються донору на затвердження.
Під час оцінювання особлива увага приділятиметься актуальності та значущості проблеми для громади, чіткості та реалістичності плану дій, орієнтації на реальні зміни, а не лише інформаційне висвітлення, здатності редакції залучати мешканців і ключових стейкхолдерів, а також інклюзивності та гендерній чутливості ініціативи.
► Ознайомитися з повними умовами конкурсу можна за посиланням:
Повні умови конкурсу та критерії відбору (українська версія)
Редакціям пропонується подати коротку проєктну пропозицію відповідно до офіційного шаблону УАМБ
Разом із заявкою необхідно подати такі документи:
Заповнені заявки слід надсилати електронною поштою на адресу: assosiation.media.business@gmail.com
Тема листа: [Назва Медіа] – «Посилення спроможності місцевих медіа в Україні»
Очікуваний період діяльності за проєктом - серпень - листопад 2026 року.
Загальна сума гранту не може бути більшою 125000 гривень.
Заявки приймаються до 08 липня 2026 року 18:00 . Заявки, подані після дедлайну, не розглядатимуться.
Запитання щодо конкурсу можна надсилати на електронну адресу assosiation.media.business@gmail.com з темою листа:
[Назва Медіа] – Запитання щодо конкурсу
Відповіді на запитання будуть надаватися у письмовому вигляді протягом 2-3 робочих днів, а за можливості – і швидше.
Зверніть також увагу будь ласка на таке:
Документи для завантаження:
Додаток 4 Шаблон описового звіту
Додаток 5 Шаблон фінансового звіту
¹Шведський інститут – державна установа, яка просуває Швецію на міжнародному рівні. Мета його діяльності – побудувати довіру та сприяти співпраці в галузі торгівлі, інвестицій, культурного обміну та сталого розвитку. В рамках програми співпраці з Україною Шведський Інститут підтримує проекти з реконструкції, реформ та інтеграції України в ЄС. Детальніше про діяльність Шведського Інституту - на веб-сайті www.si.se.
Як журналістам упорядкувати свої матеріали й не спотворити потенційні докази воєнних злочинів? Питання актуальне для медійників.
Стрічка новин щодня майорить кадрами після обстрілів чи влучань, репортажами про життя на прифронтових територіях, евакуацію населення, інформацією про події на фронті. Журналісти фіксують потенційні воєнні злочини й те, як ми проживаємо цю війну. Це гігабайти інформації різного формату, які після того, як стають новинами, зберігаються на різних цифрових носіях. Що далі відбувається з цією інформацією?
Джерело: https://mediafond.com.ua/show/none/3966
Під час вебінару, який проведе 30 червня 2026 року Архів Війни / Ukraine War Archive, буде розмова про те, як журналістам безпечно зберігати цифрові матеріали про війну та які технології існують для впорядкування інформації.
Окремим фокусом стане розмова про принципи ефективного документування, а саме про те, як журналістські матеріали можуть перетворюватися на докази, придатні для правоохоронних органів і судів. Також поговоримо, яку роль ця інформація може відігравати у збереженні історії та меморіалізації.
Спікери:
Олексій Сафонов, техлід, архітектор програмного забезпечення Архіву Війни;
Ар’є Мора, менеджер з адвокації та комунікацій ГО «Ukrainian Legal Advisory Group».
Модераторка: Вікторія Єрмолаєва, журналістка, головна редакторка Громадського радіо.
30 червня о 16:00 – на платформі Zoom.
Участь безплатна за попередньою реєстрацією (посилання тут).
Цей захід відбудеться за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
Пресслужба ВБФ «Журналістська ініціатива»
Воєнкор, продюсер міжнародних медіа, виконавчий директор Академії української преси Андрій Коваленко під час експертної дискусії в офісі НСЖУ розповів, як змінюються правила безпечної роботи медійників у прифронтовій зоні, навіщо журналістам потрібна підтримка військових і чому сьогодні самого детектора вже замало.
«Журналістам треба міняти методи роботи — відповідно до того, як змінюються військові технології»
«Чи посадить посадить “Чуйка” дрон? Звичайно, ні. Але це дуже класний інструмент в ухваленні рішень, бо він дає тобі ті золоті хвилини, які можуть вберегти життя», — пояснює Коваленко. Детектор дронів він і його команда використовують постійно, працюючи в так званих кілзонах — місцях суцільного ураження. Проблема в тому, що ці зони розширюються, і то дуже швидко — тож на ці зміни критично реагувати.
«Так само, як змінюються військові технології, так само і нам, журналістам, треба змінювати методи своєї роботи», — наголошує він.
«Військові навіть небо бачать інакше»
Зміна, яку він фіксує як ключову: на власній машині й власною командою журналіст уже не доїде ближче до лінії фронту. «Це, в принципі, неможливо без засобів РЕБ. А журналістам використовувати РЕБ заборонено. По-друге, це дуже коштовна річ».
Звідси висновок, у якому Коваленко переконаний: працювати в прифронтовій зоні сьогодні можна лише разом із військовими. Пресофіцер завжди має більше інформації про те, що зараз у небі, і краще знає, як користуватися обладнанням. До того ж самі журналісти не мають права носити жодних засобів перехоплення дронів — ні сіток, ні пістолетів, ні помпових рушниць, хоча, за словами Коваленка, це питання серед колег уже починає підійматися: «Слава Богу, якщо це є у військових, які вас супроводжують, бо це дуже часто рятує життя». Військові ж, за його словами, навіть бачать інакше — дивляться в небо, розділяють сектори, залучають окрему команду, бо в машину зазвичай уміщається максимум четверо-п’ятеро людей.
«Військові просто зривають наліпки “Преса”»
Окрема тема — маркування. Тут Коваленко категоричний: наліпки «Преса» на автівках сьогодні не захищають. «Бо росіянам начхати на всі конвенції, які є». За його спостереженням, приблизно з 2023 року з’явилася тенденція, коли військові самі зривають такі наліпки перед виїздом медійників.
Журналіст, за його словами, не має виглядати як військовий — можна працювати в синьому чи чорному бронежилеті. Джерелом зайвого ризику може стати й автомобіль: «Мені навіть довелося поміняти машину, бо автівка виглядала як військова. Реально стало страшно їздити». Тепер, каже він, авто має бути повнопривідним і непомітним, але без зайвих ознак спорядженого позашляховика.
«Я — за носіння бронежилетів»
Порушували й питання захисного спорядження. Ведучий дискусії, голова НСЖУ Сергій Томіленко, звернув увагу: журналісти у прифронтових регіонах нерідко відмовляються від важких бронежилетів як від надто обтяжливого спорядження, обираючи працювати зовсім без захисту. Як можливе рішення нині обговорюється ідея забезпечувати медійників легшими тілесними бронежилетами охоронного типу: краще 2-кілограмова «майка», ніж нічого.
Андрій Коваленко підтверджує, що підходи серед колег різні: дехто ховає бронежилет під одяг, аби виглядати цивільно, дехто взагалі відмовляється від нього — бо в прифронтових містах це не в кращий бік може вплинути на контакт із героями матеріалів. «Якщо ти працюєш у Херсоні, Краматорську, Дружківці, де люди живуть у цьому всьому, а ви приїхали в бронежилетах і починаєте щось їм розповідати. Це, м’яко кажучи, виглядає дивно».
Утім, його позиція однозначна: «Я — за носіння бронежилетів. Бо це твій захист, який може оберегти твоє життя».
Не оминув Коваленко й психологічного виміру журналістської роботи в екстремальних умовах. Усвідомлення пережитого, за його словами, приходить опісля — і цю тему, переконаний він, потрібно проговорювати, поряд із проблемою вигорання.
Окремо він наголосив на потребі безперервно оновлювати безпекові навички. «Програма тренінгу застаріває скоріше, ніж сам тренінг закінчився», — констатує журналіст. Скіли в тактичній медицині, на його думку, потребує відпрацювання не раз на рік, а хоча б тричі-чотири рази. Команда має знати, де і в якій кишені лежить турнікет у кожного: «Нам зараз потрібно не відставати від того, що відбувається на фронті — щоб ефективно працювати і щоб зберегти своє життя».
Свідчення Андрія Коваленка прозвучали під час експертної дискусії в офісі НСЖУ 10 червня «Журналістика в умовах дронових атак: безпека, підтримка та професійна солідарність». Голова НСЖУ Сергій Томіленко також презентував новий практичний посібник з безпеки журналістів в умовах дронових загроз, підготовлений за підтримки швейцарського фонду Fondation Hirondelle. А також мережа Центрів журналістської солідарності отримала нову партію детекторів дронів «Чуйка» від українського виробника BlueBird Tech, вони будуть доступні для безоплатного використання журналістами через ЦЖС у Києві, Сумах та Одеській області. Окремо була виокремлена роль Центрів журналістської солідарності НСЖУ як безпечних точок підтримки для медійників.
Учасники дискусії говорили не лише про технічні засоби захисту, а й про необхідність оновлення безпекових протоколів. Ключова зміна, зафіксована практикою: маркування «Преса» більше не захищає — навпаки, може перетворити журналіста на пріоритетну ціль.
Під час дискусії також пролунали свідчення воєнної кореспондентки Ольги Каліновської, яка розповіла своє нові небезпеки журналістської роботи в контексті розвитку дронових технологій.
Дискусія у Спілці засвідчила, що російська війна постійно створює нові виклики для медіа. Тому поряд із захистом свободи слова велике значення мають питання фізичної безпеки журналістів, підтримка локальних продюсерів та фіксерів, а також розвиток мережевої професійної взаємодопомоги. Саме на це й спрямовуються ініціативи НСЖУ та Центрів журналістської солідарності.
Для сучасних підлітків цифровий світ — це не щось, у що вони час від часу занурюються, а середовище, у якому вони зростають. Він формує їхнє уявлення про себе, впливає на взаємини з іншими та на те, як вони розуміють, що є правдою. Водночас цей простір далеко не нейтральний. Те, що виглядає як достовірна інформація, може вводити в оману, а те, що сприймається як зв’язок і підтримка, може створювати тиск. Для багатьох молодих людей орієнтуватися в цій реальності стало щоденним викликом, часто без достатніх порад чи підтримки.
Саме тут з’являється YOUth HUB (Youth Empowerment Hub: Digital, Inclusive & Engaged). Новий проєкт Erasmus+ ґрунтується на простій ідеї: молоді люди не повинні самостійно розбиратися в цифровому світі. У центрі проєкту — розробка практичних інструментів, які допоможуть як молоді, так і тим, хто працює з нею, справлятися з повсякденними цифровими викликами.
YOUth HUB орієнтований на молодь віком 13–18 років, особливо на тих, хто перебуває у більш вразливих життєвих обставинах, зокрема переміщену молодь. Проєкт визнає, що цифрові виклики пов’язані не лише з умінням розуміти контент, а й із тим, як справлятися з його впливом. Саме тому він поєднує розвиток цифрових навичок з емоційною стійкістю, допомагаючи молодим людям не лише орієнтуватися в онлайн-просторі, а й почуватися в ньому впевненіше.
Проєкт об’єднує організації з Німеччини, Польщі, Італії, Фінляндії та Чехії, поєднуючи досвід у сфері молодіжної роботи, медіаосвіти та цифрових інновацій. Така різноманітність дозволяє партнерству виходити за межі теорії та створювати рішення, які відображають реальний досвід і виклики молодих людей у різних країнах Європи.
Протягом наступних двох років партнери розроблять низку практичних матеріалів, призначених для щоденного використання. Серед них — Digital Lab, інтерактивна платформа з інструментами та навчальними матеріалами, відеоісторії у форматі «рівний — рівному», засновані на реальному досвіді, а також рекомендації для молодіжних працівників щодо інтеграції цих тем у щоденну роботу.
Усі результати проєкту будуть у відкритому доступі, щоб забезпечити їхню доступність і довготривалий вплив. Додаткову інформацію про проєкт, його діяльність та майбутні результати буде опубліковано на сайті проєкту та в комунікаційних каналах партнерських організацій.
Contact
Євген Цимбаленко, European Youth4Media Network e.V., yevhen.tsymbalenko@youth4media.org
https://youthhubproject.eu/, Newsletter https://canva.link/t81s2wtyk3st77j
Коли в прифронтових містах зникає світло, інтернет і навіть надія – місцеві медіа часто залишаються єдиним голосом громади.
Саме тому Академія української преси разом із Посольством США в Україні, з яким ми працюємо ще з 2002 року, продовжили підтримувати незалежні регіональні медіа у найскладніших умовах війни 🇺🇦🇺🇸
У межах одного з проєктів АУП підтримала 11 редакцій із прифронтових та деокупованих територій – від Херсонщини й Донеччини до Сумщини та Запоріжжя.
За цей час:
🔹 понад 460 000 друкованих примірників газет дійшли до людей
🔹 створено та оновлено 9 сайтів і 11 Telegram-каналів
🔹 проведено понад 50 тренінгів і консультацій
🔹 онлайн-охоплення регіональних медіа зросло до 2,8 млн
Але за кожною цифрою – людські історії.
У Лимані газета «Зоря» залишалася єдиним джерелом інформації під час постійних відключень електроенергії.
У Херсонській області «Новий день» розповсюджували у 17 деокупованих громадах через бібліотеки, які перетворилися на медіахаби.
«Реальна газета» з Луганщини змогла достукатися до молодої аудиторії через TikTok – окремі відео набрали понад 1,5 млн переглядів.
А редакції з Оріхова та Ізюма продовжували працювати навіть після руйнування офісів.
Це не лише про медіа. Це про людей, які попри війну продовжують тримати інформаційний фронт.
Ми щиро вдячні Посольству США в Україні за роки партнерства, довіри та спільної роботи заради незалежної журналістики і права людей на правду, а куратору нашого проєкту Олегу Пастухову за роки спільної, плідної роботи 💙💛
«Як багатоповерхівки можуть підготуватися до наступної зими через енергоефективність, термомодернізацію, створення ОСББ та встановлення рішень на основі відновлюваної енергетики».
Громадська організація «Екодія» оголошує конкурс журналістських матеріалів у межах комунікаційної кампанії «Разом тепліше».
Конкурс має на меті підтримати якісні матеріали про те, як мешканці багатоповерхівок можуть підготувати свої будинки до наступного опалювального сезону через спільні дії, створення ОСББ, впровадження енергоефективних рішень, термомодернізацію та інші інструменти підвищення стійкості до відключень.
До участі в конкурсі допускаються матеріали, що були створені та опубліковані з 1 травня до 15 червня 2026 року включно.
Хто може взяти участь
До участі в конкурсі запрошуються:
У конкурсі можуть брати участь автори й редакції, які працюють у таких містах і регіонах:
Які матеріали можна подавати
До участі приймаються матеріали, що відповідають темі конкурсу і були опубліковані на власних або редакційних майданчиках учасників.
Це можуть бути:
Матеріал має бути присвячений темі підготовки багатоповерхівок до зими через спільні рішення мешканців. У центрі уваги можуть бути:
Основна вимога до матеріалів
Матеріал повинен базуватися на локальному контексті.
Екодія надає учасникам загальний контекст теми, ключові акценти та, за потреби, коментарі експертів. Водночас учасники конкурсу самостійно шукають героїв, кейси, приклади та історії у своїх регіонах.
Матеріали, що повністю складаються із загальних тез без локальної історії, будуть менш конкурентними під час оцінювання.
Вимоги до конкурсних робіт
До участі допускаються матеріали, які:
Один автор або одна редакція можуть подати один або кілька матеріалів.
Що надає організатор
Учасники конкурсу можуть отримати від Екодії:
Екодія не надає:
Як подати матеріал на конкурс
Для участі в конкурсі потрібно надіслати через гугл-форму такі дані:
Дедлайн
Матеріали приймаються до 15 червня включно.
Як визначатимуть переможців
Подані матеріали оцінюватиме журі, до складу якого увійдуть представники Екодії та незалежні фахівці.
Під час оцінювання враховуватимуться:
Призи
Переможці конкурсу отримають грошові винагороди:
• 1 місце — 25 000 грн
• 2 місце — 15 000 грн
• 3 місце — 10 000 грн
Оголошення результатів
Результати конкурсу оголосять до 30 червня на сайті та інформаційних майданчиках Екодії.
Додаткова інформація
Організатори залишають за собою право:
Контакти
З усіх питань щодо участі в конкурсі можна писати на адресу: hm@ecoaction.org.ua
🇺🇦 Виконавчого директора Академії української преси Андрія Коваленка за високий професіоналізм і самовідданість, виявлені під час висвітлення подій повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Сьогодні відбулося вручення заслуженої нагороди.
🤝 Для нас це не лише висока державна відзнака колеги. Це визнання великої роботи, яка роками часто залишається за кадром: підтримка журналістів, боротьба з дезінформацією, допомога медіа у прифронтових і деокупованих громадах, щоденна праця заради того, щоб світ чув правду про Україну.
🌍 З початку повномасштабного вторгнення Андрій працював як локальний продюсер із низкою провідних міжнародних медіа, серед яких Süddeutsche Zeitung, Helsingin Sanomat, RTP Portugal, CNN Portugal, Expresso, TVR Romania, LNT, LTV, TV2 та RAI. Він допомагав іноземним журналістам бачити Україну не через чужі наративи, а через реальні історії людей, міст і громад, які живуть у війні.
📰 Окремий важливий напрям — міжнародні престури Україною, які АУП реалізовувала за підтримки Посольства США в Україні. Від Києва до прифронтових і деокупованих громад ці поїздки дають іноземним журналістам можливість зрозуміти Україну глибше — не лише через новини, а через зустрічі з військовими, волонтерами, вчителями, місцевими жителями та медійниками.
💬 Це робота без гучних слів, але з дуже конкретним результатом: більше правди про Україну, більше розуміння нашої війни, більше голосів людей, яких має почути світ.
💙💛 Андрію, щиро вітаємо! Пишаємося і дякуємо за професійність, витримку та відданість справі.
Почути свист снаряда. Відчути запах згарища. Подивитися в очі людині, яка втратила все, але не здалася. Бо між «я чув у новинах» і «я бачив на власні очі» – величезна прірва, яку не заповнити жодним репортажем із затишної європейської студії.
З 2002 року Академія української преси разом із Посольством США в Україні тримають інформаційний фронт. Ми підтримуємо якісну журналістику, свободу слова та професійні стандарти навіть тоді, коли небо над країною здригається від вибухів 🇺🇦🇺🇸
Один із наших найважливіших і найважчих проєктів це міжнародні престури. Лише з 2019 по 2024 рік АУП провела 16 тижневих експедицій для 127 журналістів із 24 країн світу: від Грузії та Польщі до Великої Британії, Франції та Данії.
Для іноземних медійників ці поїздки стали шоковою терапією. Україна відкривалася їм не через сухі стрічки новин, а через живі розмови, понівечені фронтові міста, зустрічі з військовими, волонтерами, вчителями та людьми, чиє життя війна розломила навпіл.
Саме там, на межі життя, народжується справжнє розуміння нашої країни. Ті моменти, які не увійшли до офіційних звітів, але назавжди вкарбувалися в пам'ять.
Київщина, Луганщина, Донеччина, Чернігівщина, деокуповані громади... Ці маршрути змінювали не лише уявлення про Україну, вони змінювали самих журналістів та їхній підхід до професії.
І за результатами цих поїздок іноземні кореспонденти підготували понад 200 чесних, пронизливих матеріалів про Україну для всього світу. Вони привезли правду туди, де її намагалася заглушити російська пропаганда.
За це ми безмежно вдячні Посольству США в Україні. За довгі роки довіри, партнерства та спільної боротьби за правду. Окрема, найтепліша подяка куратору нашого проєкту Олегу Пастухову за роки спільної, плідної роботи. 💙💛
