Локальне медіа не може змусити Google, ChatGPT або іншу систему зі штучним інтелектом процитувати конкретну публікацію. Але редакція може суттєво підвищити свої шанси: зробити сторінку доступною для пошуку, чітко формулювати факти, називати джерела, публікувати унікальну місцеву інформацію та показувати, хто відповідає за матеріал.
Ці рекомендації підготовлено за матеріалами публікації Національної спілки журналістів України «Оптимізуйся або зникни» та вебінару НСЖУ «Чи можна змусити ШІ цитувати медіа?» з журналістом і медіатренером Академії української преси Андрієм Юричком.
Чи можна гарантувати цитування? Ні. Ані метатег, ані спеціальний файл, ані згадка бренду не гарантують появи матеріалу в AI Overviews, AI Mode, ChatGPT чи іншій генеративній відповіді.
Що підвищує шанси? Технічна доступність сторінки, зрозумілий заголовок і лід, точна атрибуція фактів, стабільна адреса сторінки, підтверджене авторство та власні дані редакції.
Чи замінює GEO звичайне SEO? Ні. За офіційними рекомендаціями Google, базові принципи SEO залишаються чинними і для генеративного пошуку. Окремих технічних вимог для потрапляння в AI Overviews або AI Mode немає.
Мініопитування серед зареєстрованих учасників вебінару засвідчило: 97% редакцій уже використовують інструменти ШІ регулярно або час від часу, однак лише 8% легко знаходять власні матеріали в Google та відстежують їх використання системами ШІ. Це не репрезентативне дослідження всіх українських медіа, проте воно показує важливий розрив між активним використанням технологій і вимірюванням власної видимості.
Координаторка з проєктної діяльності НСЖУ Ірина Хроменко звернула увагу на зміну моделі пошуку: замість переліку сайтів користувач дедалі частіше отримує готову коротку відповідь. Для медіа це конкуренція не лише за увагу, а й за переходи на сайт, рекламу та підписку.
«Однотипні згенеровані тексти підвищують цінність якісної авторської журналістики», — наголосив Андрій Юричко.
ШІ може пришвидшувати розшифрування, первинне структурування матеріалу, пошук суперечностей і підготовку варіантів заголовка. Водночас головною перевагою редакції залишаються репортерська присутність, локальна пам’ять, перевірені документи, власні дані та відповідальність за кожен оприлюднений факт.
Матеріал має відкриватися без авторизації, коректно працювати на смартфоні та не бути заблокованим у robots.txt або метатегом noindex. Редакції варто перевіряти індексацію в Google Search Console, карту сайту й налаштування захисних сервісів.
Для появи сторінок у підсумках і фрагментах ChatGPT OpenAI радить не блокувати OAI-SearchBot. GPTBot стосується можливого використання контенту для навчання моделей і керується окремо.
Заголовок, лід і перший абзац кожного розділу мають швидко повідомляти, що сталося, де, коли, з ким і чому це важливо. Формулювання «міська рада», «восени» або «виділили 1,8 мільйона» недостатні без назви громади, року, валюти та номера рішення.
Важливий факт має зберігати атрибуцію навіть тоді, коли пошукова система показує лише один абзац. Називайте установу, документ, посадовця, автора даних або редакцію, яка отримала ексклюзивну відповідь. Це захищає матеріал від помилкового переказу та допомагає коректному цитуванню.
Коротку відповідь система може показати без переходу на сайт. Тому публікація має пропонувати додаткову цінність: повний документ, карту, таблицю, хронологію, калькулятор, оригінальні фото чи відео, методологію або пояснення наслідків саме для конкретної громади.
Google окремо наголошує на цінності корисного, оригінального й нешаблонного контенту, створеного насамперед для людей. Докладніше це пояснено в офіційному посібнику з оптимізації для генеративних функцій пошуку.
Google не вимагає файлу llms.txt, окремої «машинної» версії статті або спеціальної schema-розмітки для AI Overviews. Не потрібно механічно дробити кожен текст на десятки коротких блоків чи створювати сторінки під усі можливі варіанти запиту.
Так само не існує гарантованих формул на кшталт «головне — перші 100 слів», «оновіть третину тексту» або «додайте карту — і ШІ приведе трафік». Структура, фактична точність і корисні мультимедійні елементи важливі тоді, коли вони допомагають читачеві, а не імітують оптимізацію.
Оцінювати видимість одним випадковим запитом не варто: результати залежать від формулювання, країни, часу, персоналізації й режиму пошуку. Базовим інструментом залишається Google Search Console.
У червні 2026 року Google оголосив про поетапне впровадження окремих звітів про покази в генеративних функціях Search і Discover. Вони дають змогу бачити сторінки, країни, пристрої та динаміку показів. Реферальний трафік із ChatGPT можна відстежувати за параметром utm_source=chatgpt.com.
Практичний вебінар «Чи можна змусити ШІ цитувати медіа?» провела Національна спілка журналістів України. Спікером став журналіст, медіатренер АУП і викладач Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко. Захід відбувся в межах пріоритетного напрямку НСЖУ «Відновлення українських медіа» за підтримки Ukrainian Media Fund Nordic.
Для Академії української преси ця тема є частиною системної роботи з розвитку професійної журналістики та відповідального використання цифрових інструментів. Більше матеріалів — у публікації АУП «Медіаграмотність 2.0: використання ШІ на користь медіаграмотності та освіти».
Джерело: Інформаційна служба НСЖУ.
Готові не лише бути медіаграмотними, а й навчати цього інших? Хочете допомагати людям мислити критично, розпізнавати дезінформацію, розвінчувати російську пропаганду та впевнено орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі?
Тоді запрошуємо вас на онлайн-тренінг для тренерів «Фільтруй інформацію – створюй зміни: тренерська лабораторія. Хакатон практик».
Чому саме ми?
Академія української преси вже понад п’ятнадцять років розвиває медіаграмотність в Україні. За цей час АУП підготувала підготувала понад 1100 тренерів, які працюють у школах, університетах, громадських організаціях та з різними аудиторіями по всій країні та за її межами.
Сьогодні ми відкриваємо двері для нового покоління тренерів: активних, небайдужих і готових передавати знання далі.
Важлива умова участі
Після навчання учасники зобов’язуються поділитися отриманими знаннями та навичками шляхом проведення власних тренінгів (щонайменше для 50 осіб) та відзвітувати про проведену роботу до 15 грудня 2026 року. Це є обов’язковою умовою участі. Після надання звітності учасники отримають грошову винагороду в гривнях, еквівалентну 130 євро.
Дати перших онлайн-тренінгів:
Згодом будуть оголошені дати тренінгів у вересні.
Ви можете вибрати зручну для вас дату і взяти участь лише в одному заході. За тиждень до початку кожного з онлайн-тренінгів, якщо ви пройдете конкурсний відбір, ми надішлемо запрошення з детальною інформацією.
Заповнити форму реєстрації тут: https://forms.gle/gW3Te1inL5LyFP1L8
Тренери та експерти:
Тетяна Іванова, медіаекспертка, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.
Андрій Юричко, медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.
У втіленні тренінгового проєкту партнером АУП є Центр медіа- та цифрової грамотності Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина).
* Центр медіа- та цифрової грамотності (CeMIL) при Вільному університеті Берліна є частиною Інституту медіа- та комунікаційних студій та володіє найсучаснішою експертизою в галузі медіаграмотності. Має багаторічний досвід проведення тренінгів і досліджень з журналістами та науковцями з питань комунікації зі східноєвропейських країн. Він також успішно керував іншими проектами в рамках попередніх раундів Східноєвропейських програм партнерства.
Контактна особа: Юлія Рицик, асистентка проєктів Академії української преси, info@aup.com.ua, (067) 372-27-33.
Долучайтеся до тренерської лабораторії Академії української преси — перетворюйте знання на силу, що поширюється!
Підтримка кожного журналіста — українського чи закордонного, фронтового кореспондента чи працівника локальної редакції — є необхідною умовою того, щоб світ продовжував бачити й розуміти російську війну проти України. Про безпеку медійників, міжнародну солідарність і нові виклики професії говорили під час зустрічі в Національній спілці журналістів України.
До Києва приїхали голова Німецької асоціації журналістів (DJV) Міка Бойстер, координатор проєкту Media Dialogue доктор Вольфґанґ Рессманн та президент CIVIL – Center for Freedom із Північної Македонії Джабір Дерала. Разом з українськими колегами вони обговорили, як велика війна змінила журналістику, що сьогодні найбільше загрожує репортерам і якої допомоги потребують українські медіа.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко наголосив: запитання міжнародних партнерів допомагають точніше пояснити реальність, у якій працює українська журналістика. Підтримка має бути не декларативною, а конкретною — захисне спорядження, детектори дронів, психологічне відновлення, допомога локальним редакціям та постійна міжнародна увага до журналістів, яких незаконно утримує росія.
Окремою темою зустрічі стали 28 цивільних журналістів, яких, за наведеними Сергієм Томіленком даними, росія незаконно утримує в неволі. Колишній політв’язень Кремля Владислав Єсипенко запропонував закордонним колегам ставати інформаційними амбасадорами полонених журналістів, щоб кожна їхня історія отримала голос у світових медіа.
Воєнна журналістка Юлія Суркова звернула увагу на психологічну стійкість медійників. Після фронтових відряджень журналісти повертаються не лише з матеріалами, а й із досвідом, який потребує професійного осмислення та відновлення. Тому психологічні програми й ретрити мають бути такою ж важливою частиною підтримки, як бронежилети, шоломи та інше захисне спорядження.
Змінюється і саме поняття безпечної дистанції. Журналісти дедалі частіше беруть у Центрах журналістської солідарності детектори дронів, а після відряджень повертають їх, щоб обладнанням могли скористатися інші колеги. Така взаємодопомога, підтримка фронтових редакцій і професійний обмін стали важливими складовими стійкості української медіаспільноти.
У зустрічі взяв участь воєнний журналіст, продюсер міжнародних медіа та виконавчий директор Академії української преси Андрій Коваленко. Він наголосив, що технологічна трансформація війни вимагає постійного перегляду правил безпеки:
«Війна, на якій ми працювали у 2022–2024 роках, і війна, на якій ми працюємо сьогодні, — це вже не одна й та сама війна. Вона перетворилася на війну технологій. Фронт дедалі більше нагадує кадри одночасно з “Шаленого Макса” та “Зоряних війн”. Головна загроза тепер приходить не лише із землі — вона постійно над головою. Локація, яка ще вчора була безпечною, за мить може стати смертельною. Дорога, якою пів години тому можна було проїхати, вже може перебувати під контролем дронів. Напис PRESS не зупиняє FPV-дрон. Бронежилет не врятує від прямого влучання. Шолом не захистить від неправильно обраного маршруту. Для російського оператора дрона журналіст — це пріоритетна ціль на екрані. Для росії журналіст — не лише спостерігач. Журналіст — це свідок. А росія боїться свідків своїх злочинів. Детектор дронів не збиває дрон, але він дає найцінніше — час. А у війні дронів саме час реакції часто вирішує все. Безпека — це не лише спорядження. Безпека — це також правильне рішення».
Ці слова окреслюють принципово нову реальність: позначення PRESS більше не гарантує захисту, а загроза з повітря може виникнути далеко від умовної лінії фронту. Обладнання залишається критично важливим, однак його ефективність залежить від підготовки, актуальної оцінки ризиків, маршруту та швидкості ухвалення рішень.
Для Академії української преси підтримка журналістів, які працюють в Україні та розповідають про Україну світові, є практичною і системною роботою. АУП поєднує експертизу у сфері журналістики та медіаосвіти з досвідом роботи в умовах війни: створює навчальні матеріали, проводить професійні дискусії й тренінги з безпеки, допомагає закордонним медійникам краще розуміти український контекст і реалії роботи на місцях.
Практичний вимір цієї роботи — системна підтримка локальних редакцій. На сайті АУП зібрані історії про те, як «Голос Гуляйпілля», «Трудова слава» з Оріхова та «Південна зоря» з Нікополя зберігають для громад доступ до перевіреної інформації під постійними обстрілами.
Важливою складовою цієї підтримки є менторство. Журналіст і медіатренер АУП Андрій Юричко допомагає локальним медіа підвищувати видимість матеріалів у пошуку, розвивати цифрові платформи та ефективніше працювати із соціальними мережами. Його менторська робота з прифронтовими редакціями допомагає їм адаптуватися до цифрових змін, зміцнювати зв’язок з аудиторіями й шукати нові можливості для сталості.
Від початку повномасштабного вторгнення Андрій Коваленко працював більш ніж із сотнею закордонних журналістів, пройшов десятки тисяч кілометрів фронтовими дорогами та допомагав світовим медіа документувати наслідки російської агресії. Цей досвід дозволяє АУП бути важливим містком між українською професійною спільнотою та міжнародними редакціями.
Підтримка має охоплювати всіх, хто чесно й професійно пише про Україну: українських журналістів, які залишаються поруч зі своїми громадами й працюють на фронті, та закордонних колег, завдяки яким українські свідчення доходять до аудиторій у різних країнах. Кожен безпечно підготовлений і точно зроблений матеріал зміцнює міжнародне розуміння України та не дозволяє росії приховати свої злочини.
Журналісти важливі. Важливі їхня безпека, професійна стійкість і право продовжувати свідчити. Саме тому солідарність українських та міжнародних медіаорганізацій має залишатися довготривалою, конкретною і спільною.
За матеріалами допису голови НСЖУ Сергія Томіленка у Facebook.
Скільки разів ви ловили себе на думці, що новина в стрічці «якось не так» звучить – і не могли пояснити, чому? Наскільки легко сьогодні відрізнити зважену аналітику від маніпуляції, а щирий заклик – від інформаційної операції? І чи готові ви та ваші лідери громад, працюючи щодня з людьми, розпізнавати ці техніки не інтуїтивно, а системно?
Академія української преси (АУП) спільно з Вільним університетом Берліна (Німеччина) оголошує набір до нового тренінгового проєкту «FreeMind Ukraine: молодь і громади проти маніпуляцій», спрямованого на посилення медіаграмотності та критичного мислення серед молоді і представників територіальних громад України.
Що передбачає проєкт?
І найголовніше!
Для студентів, чиї команди покажуть найкращі результати і володіють англійською мовою на достатньому рівні, відкривається можливість поїздки до Німеччини – взяти участь у 5-денному навчальному форумі в Берліні.
Важливо (!) Участь у проєкті безкоштовна. Організатори покривають витрати на проведення тренінгів, а також проїзд і проживання учасників форуму в Берліні.
Якщо ви розумієте, наскільки крихкою є довіра в інформаційному просторі під час війни, і хочете навчитися захищати її – не лише для себе, а й для своєї громади, – приєднуйтесь до проєкту FreeMind Ukraine! Деталі згодом.
У втіленні проєкту партнером АУП є Центр медіа- та цифрової грамотності Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина).
* Центр медіа- та цифрової грамотності (CeMIL) при Вільному університеті Берліна є частиною Інституту медіа- та комунікаційних студій та володіє найсучаснішою експертизою в галузі медіаграмотності. Має багаторічний досвід проведення тренінгів і досліджень з журналістами та науковцями з питань комунікації зі східноєвропейських країн. Він також успішно керував іншими проектами в рамках попередніх раундів Східноєвропейських програм партнерства.
Повоєнні вибори можуть стати для України не лише важливою політичною подією, а й справжнім іспитом на демократичну зрілість. Саме тому критичне мислення, перевірка фактів і вміння розпізнавати політичні маніпуляції мають особливе значення.
У новому інтерв’ю Тетяна Іванова розмовляє з Оксаною Ставру — європейською експерткою з питань України та російсько-української війни, юристкою, публіцисткою й авторкою книги «Війна Росії проти України: про що йдеться?».
Авторка та інтерв’юерка: Тетяна Іванова
Експертка: Оксана Ставру
Публікація: Академія української преси, 23 липня 2026 року
Розмова присвячена тому, як зберегти свободу вибору, не відмовляючись від свободи слова, та як не дозволити страху, емоціям і дезінформації визначати наше майбутнє.
Переглянути інтерв’ю на YouTube
Інтерв’ю допоможе підготуватися до тренінгу «Критичне мислення на виборах: як розпізнавати та протидіяти політичній дезінформації». Тренінг організовує Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу.
Дивіться відео до кінця. Перевіряйте факти. Ставте запитання. Захищайте право на усвідомлений вибір.
Справжня перемога демократії — не просто провести вибори, а зберегти свободу вибору.
Ключові теми: вибори в Україні, політична дезінформація, критичне мислення, медіаграмотність, інформаційна безпека, російський інформаційний вплив.
Академія української преси щиро вітає нашу колегу, медіадослідницю, кінознавицю та одну з провідних фахівчинь у сфері медіаосвіти Оксану Волошенюк з присвоєнням почесного звання «Заслужений працівник культури України». Відзнаку присуджено Указом Президента України з нагоди Дня Української Державності за вагомий особистий внесок у розвиток української культури, освіти та суспільства.
Для Академії української преси це особлива подія. Протягом багатьох років Оксана Волошенюк була невід'ємною частиною нашої команди, розвиваючи медіаосвіту та медіаграмотність в Україні. Саме за її участі створювалися навчальні програми, підручники й посібники, які стали основою для тисяч учителів, викладачів, журналістів і студентів по всій країні. Вона зробила вагомий внесок у становлення медіаосвітнього напряму Академії української преси, ставши співавторкою багатьох видань, рекомендованих для використання в освітньому процесі.
Оксана Волошенюк належить до тих людей, які не лише досліджують медіа, а й змінюють культуру їх сприйняття. Її професіоналізм, принциповість, інтелект і відданість справі багато років надихали колег та партнерів Академії української преси.
Пишаємося тим, що маємо спільну історію, і щиро радіємо цьому заслуженому визнанню.
Бажаємо Оксані Волошенюк нових професійних звершень, натхнення, міцного здоров'я та подальших успіхів у розвитку української культури, медіаосвіти й критичного мислення!
Щирі вітання від колективу Академії української преси!
Попри війну, яку росія веде проти України вже понад чотири роки, Академія української преси (АУП) не зупиняє системну роботу з розвитку медіаграмотності, громадянської освіти та журналістики. Ми розпочинаємо новий загальнонаціональний проєкт CONNECT-EU (Communities, News, Networks for European Union), який реалізується за підтримки Програми ЄС Ukraine2EU.
Війна не тільки не скасувала європейського шляху України – навпаки, зробила його ще важливішим. Але гібридні загрози, дезінформація та інформаційний вакуум нікуди не зникли. У багатьох громадах, особливо віддалених від великих центрів, люди досі мало знають про те, що конкретно означає вступ до ЄС для їхнього міста чи села, які реформи вже відбуваються і навіщо вони потрібні у житті.
Саме тому АУП, попри всі виклики воєнного часу, продовжує масштабні проєкти – тому що зупинятися не можна. Інформована громада – це стійка громада. І кожен освітній захід, кожен підготовлений журналіст, кожен агент євроінтеграції – це маленька, але реальна цеглинка в фундаменті майбутнього членства України в Європейському Союзі.
Ми не дублюємо наявні ініціативи, а використовуємо багаторічний досвід АУП у сфері медіаграмотності та громадянської освіти за принципом «люди – журналісти – експерти – влада». Це забезпечить громадам постійний доступ інформації про реформи, навички з розпізнавання маніпуляції, розуміння, що європейська інтеграція – це щоденна робота, яка вже змінює наше життя.
Проєкт реалізується у партнерстві з Міністерством освіти і науки України, яке підтримує ініціативи АУП у сфері формування критичного мислення населення з 2010 року.
Слідкуйте за оновленнями CONNECT-EU на наших офіційних ресурсах.
АУП – одна з провідних українських громадських організацій, що понад два десятиліття працює у сферах журналістики, медіаграмотності та громадянської освіти, реалізуючи масштабні проєкти по всій країні.
Ukraine2EU – ключова програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку України в процесі вступу до ЄС.
Цей допис підготовлено за фінансової підтримки Програми Ukraine2EU. Погляди та висловлені думки є виключною відповідальністю Академії української преси і не обов’язково відображають позицію Програми Ukraine2EU або Європейського Союзу.
Шановні колеги!
Запрошуємо вас до участі в конференції «Як місцеві медіа допомагають своїм громадам», яка присвячена обміну досвідом між редакціями місцевих медіа.
Конференція відбудеться 23 липня в Києві у змішаному форматі. Для участі необхідна реєстрація (деталі - нижче).
Організатори конференції - Українська асоціація медіа бізнесу (УАМБ) та NIRAS Sweden AB, які спільно виконують проєкт «Посилення спроможності місцевих медіа в Україні», який реалізується УАМБ спільно з NIRAS Sweden AB за фінансової підтримки Шведського інституту.
Своїм досвідом поділяться редакції:
На конференції ви дізнаєтеся:
Всі витрати на проведення конференції організатори беруть на себе. Учасникам нічого не потрібно буде оплачувати.
Участь у заході в Києві
Кількість місць для участі в Києві є обмеженою. Після завершення реєстрації організатори надішлють кожному зареєстрованому учаснику індивідуальне повідомлення щодо участі. Нажаль ми не можемо гарантувати участь у заході в Києві усім бажаючим. Але щиро запрошуємо до онлайн участі усіх, хто не потрапить до кола учасників події в Києві.
Онлайн-участь
До онлайн-конференції зможуть долучитися всі зареєстровані учасники.
Під час реєстрації просимо зазначити, який формат участі є для вас найбільш зручним. Це допоможе організаторам сформувати список офлайн-учасників відповідно до можливостей проєкту.
Для участі необхідно зареєструватися:
Посилання на форму реєстрації.
Якщо у вас виникнуть запитання або потрібна додаткова інформація, звертайтеся:
assosiation.media.business@gmail.com
+38 (093) 335 84 86 — Катерина.
Будемо раді бачити вас серед учасників конференції та разом розвивати сильну спільноту місцевих медіа України!
Конференція проводиться Українською асоціацією медіабізнесу (УАМБ) у межах проєкту «Посилення спроможності місцевих медіа в Україні», який реалізується УАМБ спільно з NIRAS Sweden AB за фінансової підтримки Шведського інституту.
🎥 Мрієш про кар'єру у сфері журналістики, медіа та цифрових комунікацій?
Ми пропонуємо навчання за освітніми програмами:
🎓 БАКАЛАВР
«Журналістика та соціальна комунікація»
🎓 МАГІСТР
«Журналістика. Медіакомунікації та зв'язки з громадськістю»
📚 Форми навчання:
📍 Денна
📍 Заочна
📍 Змішана — поєднання офлайн і онлайн
🎓 Рівні освіти:
👩🎓👨🎓 бакалавр, магістр
⭐️ 7 ПРИЧИН ОБРАТИ МДУ
🌍 1. Можливість навчатися з будь-якої точки України або світу.
🗓 2. Гнучкий графік та можливість поетапної оплати навчання.
📗 3. Навчання за сучасними програмами, які поєднують журналістику, цифрові медіа, PR та комунікації.
🚀 4. Актуальні тренди.
Освітній процес орієнтований на сучасні технології, ШІ, мультимедійний контент та міжнародний досвід.
🌍 5. Міжнародні можливості.
Партнерство із закордонними університетами, міжнародні проєкти, академічна мобільність.
👨🏫 6. Викладачі-практики.
Навчання від провідних журналістів, медіаекспертів, редакторів, телеведучих та фахівців комунікаційної сфери.
⭐️ 7. Участь у конференціях, майстер-класах і воркшопах.
🌐 Навчання у Києві
Консультації приймальної комісії:
📞 +308638413619 — факультет ФМК
📞 (096) 743-74-43 — Telegram / Viber / WhatsApp
📥 enrollment@mu.edu.ua
🏛 Київ, вул. Преображенська, 6/4, кабінет 101
🔗 Детальніше — на сайті:
🌐 mu.edu.ua
ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfMPHQp6zJvEwA8cnVuFt3P4aoyq-tnU243dOY3vRKRcQ6bvg/viewform
💙💛 МДУ — це більше, ніж навчання!
Твій старт у світі журналістики, медіа та цифрових комунікацій починається тут!
