Авторка: Тетяна Іванова
У вправі «Місце для дракона» дві редакції отримують один факт — біля князівства з’явився Дракон — і готують про нього протилежні за змістом новини. Цю розробку створила Галина Дегтярьова, докторка педагогічних наук, професорка й медіатренерка. Робота з повістю Юрія Винничука допомагає простежити, як інтереси власника медіа, добір фактів, лексика та зображення впливають на сприйняття події.
Проєкт «Фільтруй інформацію — створюй зміни: тренерська лабораторія. Хакатон практик» поєднав навчання з обміном методиками між українськими медіатренерами. Академія української преси понад п’ятнадцять років розвиває медіаграмотність в Україні й підготувала понад 1100 тренерів.
Під час лабораторії учасники проводили авторські вправи, аналізували їх і пропонували зміни для різних аудиторій. Після кожної роботи відбувався спільний дебрифінг. У п’яти дводенних онлайн-тренінгах узяли участь 109 тренерів із медіаграмотності. Результати циклу зібрані в матеріалі «109 тренерів із медіаграмотності: АУП завершила цикл онлайн-тренінгів для тренерів».
У цій серії АУП публікує розробки, які пройшли практичне обговорення в лабораторії. Їх можна використовувати повністю або пристосовувати до віку, досвіду й навчальних потреб конкретної групи.
Першою в серії стала авторська вправа Світлани Богдзієвич «Інформаційна бульбашка», присвячена роботі алгоритмів соцмереж, вибору джерел та інформаційній гігієні.
Галина Дегтярьова — докторка педагогічних наук, професорка, методистка вищої категорії та медіатренерка Академії української преси. У своїй роботі вона поєднує методику викладання мови й літератури з медіаосвітою.
Дегтярьова є співавторкою та редакторкою навчально-методичних видань АУП. Серед них — посібник «Практична медіаграмотність у НУШ. 5–7 класи», у якому медіаосвітні завдання пов’язані з темами різних шкільних предметів.
Для вправи тренерка обрала повість Юрія Винничука «Місце для дракона». Художній сюжет дозволяє спокійно розібрати механізми, які в реальному інформаційному просторі викликають гострі суперечки: залежність редакції від власника, формування стереотипів і створення образу ворога.
Вихідна ситуація проста: неподалік від князівства з’явився дракон, і редакції мають повідомити про це своїй аудиторії. Учасників ділять на дві команди.
Обидві редакції працюють з однією подією, проте отримують різні завдання. Ще до написання першого речення визначено, які риси героя потраплять у центр повідомлення і якої реакції чекатимуть від аудиторії.
Команди також створюють зображення Дракона Грицька за допомогою інструментів штучного інтелекту. За основу можна взяти опис із повісті або власне бачення персонажа. Під час обговорення учасники порівнюють не тільки тексти, а й візуальні рішення: колір, ракурс, вираз обличчя, оточення та інші деталі, що підказують глядачеві, як ставитися до героя.
На початку Галина Дегтярьова просить команди визначити умови роботи своїх редакцій. Хто встановлює редакційне завдання? Чи має журналіст простір для неупередженого висвітлення? Як змінюється матеріал, коли власник медіа зацікавлений у певній версії подій?
У повісті Грицько не схожий на звичне чудовисько: він пише вірші, читає Біблію, вирощує квіти й не хоче завдавати шкоди. Однак мешканцям князівства пропонують іншу логіку: якщо з’явився Дракон, мусить існувати загроза; якщо є загроза, потрібен ворог, якого слід перемогти.
Після цього учасники повертаються до власних матеріалів і перевіряють, де саме виник образ небезпеки. Його могли створити заголовок, вибір цитати, пропущена подробиця або зображення. Окремо обговорюють роль власника медіа, страх аудиторії, психологію натовпу та повторення одного тлумачення події.
Коли команди презентують новини, дві версії ставлять поруч. Учасники бачать, що для маніпуляції не обов’язково вигадувати факт. Достатньо залишити частину інформації поза матеріалом, змінити порядок деталей, додати емоційне слово або показати героя в потрібному ракурсі.
Так робота охоплює кілька практичних навичок: учасники відокремлюють факт від інтерпретації, помічають вплив власності медіа, аналізують лексику та зображення, простежують появу стереотипів. Використання генеративного ШІ додає ще одне запитання: яку роль відіграє людина, що формулює запит і обирає результат для публікації?
Толерантність у цій вправі теж постає як конкретна дія: призупинити швидкий висновок і перевірити, хто та на яких підставах назвав іншого «чужим», «небезпечним» або «ворогом».
Розробка поєднує літературний аналіз із практикою створення новин. Її можна провести на уроці української літератури, занятті з медіаграмотності або тренінгу для педагогів, молоді й представників громад. Вона також підходить студентам журналістських і педагогічних спеціальностей.
Для онлайн-формату команди можуть працювати в окремих кімнатах відеоконференції, а потім показати новини на спільному екрані. Офлайн достатньо поділити аудиторію на дві редакції та дати кожній окреме завдання. Тривалість обговорення залежить від досвіду групи: з молодшими учасниками більше уваги можна приділити стереотипам і візуальним образам, із дорослими — медіавласності та редакційній відповідальності.
Тренер не оголошує наперед, яка редакція має рацію. Висновок з’являється після порівняння двох новин і розбору рішень, які команди ухвалили під час роботи.
Після вправи залишається запитання, яке вже не стосується лише повісті: скільки наших уявлень про людей і події сформовано власним досвідом, а скільки ми отримали разом із готовим заголовком та образом?
Розробка Галини Дегтярьової вчить уважніше дивитися на шлях від факту до медіаповідомлення. На цьому шляху хтось визначає тему, відбирає подробиці, називає героя і вирішує, кого аудиторія повинна боятися.
Іноді достатньо почути іншу версію історії, щоб з’ясувалося: дракони теж пишуть вірші та вирощують квіти. А ті, кого нам наполегливо показували драконами, можуть зовсім ними не бути.
Тетяна Іванова
тренерка проєкту «Фільтруй інформацію — створюй зміни: тренерська лабораторія. Хакатон практик», 2026 рік.
Видання Галини Дегтярьової. Галина Дегтярьова є авторкою, співавторкою та редакторкою посібників і підручників Академії української преси з медіаграмотності, критичного мислення й медіаосвіти. Переглянути її видання в бібліотеці АУП.
FreeMind Ukraine: молодь і громади проти маніпуляцій реалізує Академія української преси у партнерстві з Центром медіа- та інформаційної грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина). Проєкт спрямований на розвиток критичного мислення й медіаграмотності серед молоді та представників територіальних громад України.
Програма охоплює онлайн-тренінги для лідерів думок і представників територіальних громад, менторську підтримку ініціатив із медіаграмотності, мультиплікаційні заходи у громадах, навчання молоді та розвиток онлайн-спільноти FreeMind Community.
Партнер АУП — Центр медіа- та інформаційної грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна.
* CeMIL працює у сфері медіаграмотності, проводить тренінги й дослідження з журналістами та науковцями з країн Східної Європи. Центр також реалізовував проєкти в межах попередніх раундів Східноєвропейських програм партнерства.
