Запропонуйте п’ятикласникам просте завдання: назвати кілька стереотипів, пов’язаних із парою протилежних понять, а потім скласти речення, яке ці стереотипи руйнує.
Це вправа «Руйнівники стереотипів» із посібника «Практична медіаграмотність у НУШ. 5–7 класи». Вона розрахована на урок української мови під час повторення антонімів і триває до 30 хвилин.
Перед початком учитель коротко пояснює: стереотип — це спрощене уявлення про людину, групу людей, подію або явище. Такий шаблон допомагає швидко оцінити ситуацію, але часто не відповідає дійсності й заважає побачити конкретну людину або факт.
Далі клас об’єднується у групи. Кожна група отримує пару протилежних понять чи зображень і виконує два завдання:
Результати учні представляють класу. Під час обговорення важливо запитати, звідки могло виникнути певне уявлення: з особистого досвіду, розмов із дорослими, фільмів, реклами, новин чи соціальних мереж.
Так звичайна тема про антоніми переходить у розмову про вплив медіа, упередження та відповідальність за власні судження.
Для підсумкової рефлексії можна використати кілька запитань:
Вправу легко провести дистанційно. Групи можуть працювати в окремих сесійних кімнатах Zoom або Google Meet, а свої приклади записувати на спільній дошці Padlet чи Miro. Якщо поділити клас на групи неможливо, завдання виконується фронтально за допомогою флешкарток або індивідуально за моделлю «перевернутого класу».
«Руйнівники стереотипів» — лише одна з 21 готової розробки, представленої у посібнику. Інші вправи допомагають говорити з учнями про блогерство, приватність, фейки, маніпуляції, думскролінг, свободу слова, історичні джерела та псевдонаукові повідомлення.
Початок навчального року змушує вчителя розв’язувати цілком практичне питання: як говорити з учнями про інформаційні загрози й водночас виконувати навчальну програму?
У бібліотеці Академії української преси доступний безплатний навчально-методичний посібник «Практична медіаграмотність у НУШ. 5–7 класи». Він містить вправи, розроблені вчителями й методистами для практичної роботи з учнями базової середньої школи.
Матеріали можна використовувати на звичайних уроках, під час змішаного або дистанційного навчання. У кожній розробці зазначено предмет, клас, тему заняття, тривалість, очікувані результати, потрібне обладнання та послідовність роботи.
Нова українська школа передбачає формування інформаційно-комунікаційної та цифрової компетентностей. Учні мають навчитися шукати й опрацьовувати інформацію, перевіряти джерела, розрізняти факти та судження, помічати маніпуляції й безпечно поводитися в цифровому середовищі.
Для розвитку цих умінь необов’язково запроваджувати окремий предмет. Роботу з медіатекстами можна поєднати з темами, які вже є у програмі.
На українській мові учні аналізують стереотипи та мовні засоби впливу. На історії порівнюють джерела й перевіряють достовірність повідомлень. На природничих дисциплінах відрізняють наукові факти від псевдонаукових тверджень. На мистецтві досліджують фотографії, музику та візуальні образи.
Саме за цим принципом побудовано посібник для 5–7 класів.
Для уроків української мови, літератури та іноземної мови запропоновано дев’ять розробок:
Під час цих занять учні працюють із текстами, дописами, фотографіями та іншими медіаповідомленнями. Вони вчаться відокремлювати приватну інформацію від публічної, пояснювати свою позицію та відповідально створювати власний контент.
Три вправи природничого розділу допомагають перевіряти наукову інформацію та оцінювати джерела.
Наприклад, під час заняття «Тремтіння Землі: у пошуках правди» учні аналізують повідомлення про природні явища та з’ясовують, яким даним можна довіряти.
Ці розробки дають учителю матеріал для розмови про псевдонаукові твердження, сумнівні публікації та відео, які діти бачать у соціальних мережах.
У громадянському й історичному розділі зібрано шість вправ:
Учні порівнюють джерела, формулюють запитання, шукають докази й обговорюють, як інформація впливає на рішення людини та суспільства.
Ще три розробки показують, як застосовувати медіаграмотність під час роботи з музикою, образотворчим мистецтвом і міським простором.
До розділу ввійшли заняття «Музична оборона», «Мистецтво через медіаграмотність» та інтерактивний квест «Спортивні споруди Харкова».
Учні аналізують культурні образи, досліджують контекст їх створення та обговорюють, як мистецтво передає інформацію й впливає на емоції аудиторії.
Автори передбачили онлайн-формат для багатьох завдань. Педагогу не доведеться самостійно переробляти кожен сценарій дистанційного заняття.
Під час відеоуроку клас можна об’єднувати в робочі групи за допомогою сесійних кімнат. Відповіді учні розміщують на дошках Miro або Padlet, у спільних презентаціях чи документах.
Частину завдання можна виконати самостійно, а результати обговорити в класі або під час онлайн-зустрічі. Такий підхід підходить і для змішаного навчання.
Матеріали підготували педагоги, які працюють з учнями та апробували запропоновані підходи на заняттях. Тому посібник містить готові сценарії, а не лише загальні рекомендації.
Для кожної вправи визначено:
У додатках міститься покрокова інструкція зі створення власної медіаосвітньої вправи для НУШ. Педагог може взяти запропоновану структуру та адаптувати її до іншого предмета, віку учнів або навчальної теми.
Не обов’язково планувати окремий великий курс із медіаграмотності. Почати можна з вправи, яка відповідає найближчій темі навчальної програми.
Якщо клас працюватиме із соціальними мережами, доречними будуть заняття про блогерство, приватну інформацію або маніпуляції. Під час вивчення історичних подій можна використати вправи з перевірки джерел та інтерв’ювання очевидців. На природничому уроці — проаналізувати сумнівне наукове повідомлення.
Запропоновані сценарії можна скорочувати, доповнювати власними прикладами та пристосовувати до рівня конкретного класу.
«Практична медіаграмотність у НУШ. 5–7 класи» вийшла у 2024 році за редакцією Оксани Волошенюк, Галини Дегтярьової та Романа Шаламова.
Обсяг видання — 181 сторінка. ISBN 978-617-7370-72-6.
Посібник створено за сприяння Ґете-Інституту в Україні разом з ініціативою НотаЄнота в межах проєкту «Meet the Teacher» та за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
Переглянути опис і безплатно завантажити посібник на сайті АУП.
