«Як багатоповерхівки можуть підготуватися до наступної зими через енергоефективність, термомодернізацію, створення ОСББ та встановлення рішень на основі відновлюваної енергетики».

Громадська організація «Екодія» оголошує конкурс журналістських матеріалів у межах комунікаційної кампанії «Разом тепліше».

Конкурс має на меті підтримати якісні матеріали про те, як мешканці багатоповерхівок можуть підготувати свої будинки до наступного опалювального сезону через спільні дії, створення ОСББ, впровадження енергоефективних рішень, термомодернізацію та інші інструменти підвищення стійкості до відключень.

До участі в конкурсі допускаються матеріали, що були створені та опубліковані з 1 травня до 15 червня 2026 року включно.

Хто може взяти участь

До участі в конкурсі запрошуються:

  • журналісти та журналістки;
  • редакції регіональних та столичних медіа;
  • незалежні автори й авторки.

У конкурсі можуть брати участь автори й редакції, які працюють у таких містах і регіонах:

  • Київ
  • Київська область
  • Харків
  • Дніпро
  • Полтава

Які матеріали можна подавати

До участі приймаються матеріали, що відповідають темі конкурсу і були опубліковані на власних або редакційних майданчиках учасників.

Це можуть бути:

  • текстові статті;
  • репортажі;
  • інтерв’ю;
  • пояснювальні або аналітичні матеріали;
  • мультимедійні матеріали;
  • відеосюжети.

Матеріал має бути присвячений темі підготовки багатоповерхівок до зими через спільні рішення мешканців. У центрі уваги можуть бути:

  • досвід ОСББ, які вже впровадили енергоефективні рішення;
  • історії будинків, які краще пережили зиму завдяки підготовці;
  • створення ОСББ як крок до змін у будинку;
  • практичні рішення, які можна реалізувати до наступного опалювального сезону;
  • місцеві програми підтримки для багатоповерхівок;
  • бар’єри, які заважають мешканцям об’єднуватися та діяти спільно;
  • інші матеріали, які розкривають тему.

 

Основна вимога до матеріалів

Матеріал повинен базуватися на локальному контексті.

Екодія надає учасникам загальний контекст теми, ключові акценти та, за потреби, коментарі експертів. Водночас учасники конкурсу самостійно шукають героїв, кейси, приклади та історії у своїх регіонах.

Матеріали, що повністю складаються із загальних тез без локальної історії, будуть менш конкурентними під час оцінювання.

Вимоги до конкурсних робіт

До участі допускаються матеріали, які:

  • відповідають темі конкурсу;
  • опубліковані в період проведення конкурсу;
  • розміщені на регіональному медійному майданчику, сайті редакції, YouTube-каналі медіа або іншій редакційній платформі;
  • містять локальний приклад, героя, кейс або проблему;
  • є самостійною журналістською роботою;
  • не є передруком пресрелізу або чужої публікації;
  • не містять прихованої реклами комерційних послуг чи політичної агітації.

Один автор або одна редакція можуть подати один або кілька матеріалів.

Що надає організатор

Учасники конкурсу можуть отримати від Екодії:

  • загальну довідку про тему (за потреби);
  • коментар експерта або експертки Екодії.

Екодія не надає:

  • готові локальні історії у кожному регіоні;
  • повністю підготовлені тексти;
  • гарантовану оплату всіх поданих матеріалів.

Як подати матеріал на конкурс

Для участі в конкурсі потрібно надіслати через гугл-форму такі дані:

  • ім’я та прізвище автора або назву редакції;
  • регіон;
  • назву матеріалу;
  • посилання на опублікований матеріал;
  • короткий опис матеріалу — 2–4 речення;
  • контактний телефон та email для зворотного зв’язку.

Дедлайн
Матеріали приймаються до 15 червня включно.

Як визначатимуть переможців

Подані матеріали оцінюватиме журі, до складу якого увійдуть представники Екодії та незалежні фахівці.

Під час оцінювання враховуватимуться:

  • відповідність темі конкурсу;
  • наявність локального контексту;
  • якість журналістської роботи;
  • практична користь для аудиторії.

Призи

Переможці конкурсу отримають грошові винагороди:
• 1 місце — 25 000 грн
• 2 місце — 15 000 грн
• 3 місце — 10 000 грн

Оголошення результатів

Результати конкурсу оголосять до 30 червня на сайті та інформаційних майданчиках Екодії.

Додаткова інформація

Організатори залишають за собою право:

  • не допускати до участі матеріали, які не відповідають темі або умовам конкурсу;
  • уточнювати інформацію про подані матеріали;
  • використовувати посилання на конкурсні роботи для комунікації результатів конкурсу та поширення інформації про тему енергоефективності із зазначенням авторства.
  • Подання матеріалу на конкурс означає згоду учасника або учасниці з умовами участі.

Контакти
З усіх питань щодо участі в конкурсі можна писати на адресу: hm@ecoaction.org.ua

🇺🇦 Виконавчого директора Академії української преси Андрія Коваленка за високий професіоналізм і самовідданість, виявлені під час висвітлення подій повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Сьогодні відбулося вручення заслуженої нагороди.

🤝 Для нас це не лише висока державна відзнака колеги. Це визнання великої роботи, яка роками часто залишається за кадром: підтримка журналістів, боротьба з дезінформацією, допомога медіа у прифронтових і деокупованих громадах, щоденна праця заради того, щоб світ чув правду про Україну.

🌍 З початку повномасштабного вторгнення Андрій працював як локальний продюсер із низкою провідних міжнародних медіа, серед яких Süddeutsche Zeitung, Helsingin Sanomat, RTP Portugal, CNN Portugal, Expresso, TVR Romania, LNT, LTV, TV2 та RAI. Він допомагав іноземним журналістам бачити Україну не через чужі наративи, а через реальні історії людей, міст і громад, які живуть у війні.

📰 Окремий важливий напрям — міжнародні престури Україною, які АУП реалізовувала за підтримки Посольства США в Україні. Від Києва до прифронтових і деокупованих громад ці поїздки дають іноземним журналістам можливість зрозуміти Україну глибше — не лише через новини, а через зустрічі з військовими, волонтерами, вчителями, місцевими жителями та медійниками.

💬 Це робота без гучних слів, але з дуже конкретним результатом: більше правди про Україну, більше розуміння нашої війни, більше голосів людей, яких має почути світ.

💙💛 Андрію, щиро вітаємо! Пишаємося і дякуємо за професійність, витримку та відданість справі.

Почути свист снаряда. Відчути запах згарища. Подивитися в очі людині, яка втратила все, але не здалася. Бо між «я чув у новинах» і «я бачив на власні очі» – величезна  прірва, яку не заповнити жодним репортажем із затишної європейської студії.

З 2002 року Академія української преси разом із Посольством США в Україні тримають інформаційний фронт. Ми підтримуємо якісну журналістику, свободу слова та професійні стандарти навіть тоді, коли небо над країною здригається від вибухів 🇺🇦🇺🇸

Один із наших найважливіших і найважчих проєктів  це міжнародні престури. Лише з 2019 по 2024 рік АУП провела 16 тижневих експедицій для 127 журналістів із 24 країн світу: від Грузії та Польщі до Великої Британії, Франції та Данії.

Для іноземних медійників ці поїздки стали шоковою терапією. Україна відкривалася їм не через сухі стрічки новин, а через живі розмови, понівечені фронтові міста, зустрічі з військовими, волонтерами, вчителями та людьми, чиє життя війна розломила навпіл.

Саме там, на межі життя, народжується справжнє розуміння нашої країни. Ті моменти, які не увійшли до офіційних звітів, але назавжди вкарбувалися в пам'ять.

  • Португальський доброволець-військлікар, який  під час інтерв’ю дивиться не в об'єктив, а в небо, бо ворожі дрони не роблять перерв.
  • Пусті розбиті класи зруйнованої школи у Преображенці під Оріховим, де колись лунав дитячий сміх.
  • Чоловік, який залишився під обстрілами у порожньому прифронтовому селі попри те, що вся його родина евакуювалася: «Куди ж я корову подіну…».
  • Бахмут. Наш оголений нерв війни. А в ньому пункт видачі води біля понівеченої церкви під безперервну, оглушливу канонаду. Підлітки на велосипедах і розлючені, змучені жінки, які від розпачу кричать медійникам, що це вони «привезли війну з Києва».
  • Але ми всі маємо в своєму сердці острівки надії. Ось щойно звільнена Козача Лопань. Без світла, води, зв’язку. Молода жінка котить велосипед, а на рамі – хлопчик десь трьох-чотирьох років. Побачивши машину дитина починає радісно махати руками.

Київщина, Луганщина, Донеччина, Чернігівщина, деокуповані громади... Ці маршрути змінювали не лише уявлення про Україну, вони змінювали самих журналістів та їхній підхід до професії.

І за результатами цих поїздок іноземні кореспонденти підготували понад 200 чесних, пронизливих матеріалів про Україну для всього світу. Вони привезли правду туди, де її намагалася заглушити російська пропаганда.

За це ми безмежно вдячні Посольству США в Україні. За довгі роки довіри, партнерства та спільної боротьби за правду. Окрема, найтепліша подяка куратору нашого проєкту Олегу Пастухову за роки спільної, плідної роботи. 💙💛

 

 

Академія української преси спільно з Фонд Фрідріха Науманна за Свободу 12-13 травня 2026 у Полтаві та 14-15 травня 2026 у Києві провели тренінги «Євростандарт журналістики: від міфу до матеріалу», присвячені сучасним підходам у медіа, роботі з інформацією та стандартам європейської журналістики.

Програма заходу була побудована у форматі інтерактивного квесту «Newsroom 2026: останній дедлайн». Учасники стали частиною редакційної команди та працювали над створенням власного спецвипуску медіаматеріалів. Під час тренінгу вони відбирали теми зі «стіни інформаційного хаосу», перевіряли факти за європейськими джерелами, спростовували фейки, шукали героїв для історій і навчилися перетворювати складні дані на тексти, зрозумілі та цікаві для аудиторії.

Особливу увагу тренери приділили тому, як писати про складні суспільні процеси просто й доступно, працювати з фактами та даними, а також створювати матеріали, що формують довіру між журналістом і читачем. Учасники не лише отримали теоретичні знання, а й створили власні журналістські матеріали за європейськими стандартами та презентували їх як повноцінний редакційний проєкт.

Президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор Валерій Іванов зазначив:

«Сьогодні журналістика переживає час великих викликів і водночас великих можливостей. Саме тому надзвичайно важливо, щоб журналісти вміли працювати з інформацією відповідально, дотримувалися професійних стандартів та критично мислили. Під час тренінгу ми прагнули не лише дати учасникам практичні інструменти, а й створити простір для дискусії, обміну досвідом і переосмислення ролі журналіста в сучасному суспільстві. Адже європейські стандарти – це не лише про правила, а насамперед про довіру аудиторії та відповідальність перед нею».

Медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету Тетяна Іванова поділилася враженнями від тренінгу:

«Атмосфера в залі була неймовірною: пліч-о-пліч працювали майбутні медійники-студенти та досвідчені редактори. Цей синергетичний ефект захоплював! Учасники подарували нам глибокий досвід, яким щедро ділилися під час командної роботи. Зрештою, всі стали менторами одне для одного.Чесно кажучи, два дні пролетіли на одному подиху! Ми разом переосмислювали європейські стандарти під сучасні реалії: занурювалися у верифікацію фактів, тонкощі сторітелінгу, опановували Plain Language та вчилися перетворювати найскладніші сенси на захопливі тексти. Було багато живої практики, палких дискусій, креативного пошуку заголовків, справжніх редакційних суперечок і... дуже багато сміху! Наприкінці «редакції» Newsroom 2026 захистили свої проєкти. І в кожному з них відчувався драйв, бажання розвиватися та створювати якісні, чесні формати. Адже справжня журналістика завжди починається з людей, які вірять у силу слова й готові рухатися вперед!»

Воєнна журналістка, репортерка та медіатренерка Юлія Суркова наголосила на важливості професійних дискусій у сучасній журналістиці:

«Справді зібралася сильна група учасників: вони ставили влучні запитання й навіть нас, тренерів, наштовхнули на певні рефлексії. Багато говорили про те, як журналістика змінюється останніми роками, як на неї впливає війна та як українські журналісти формують нові світові стандарти й теми в журналістиці. Мені здається, що такі тренінги зараз особливо актуальні та потрібні, адже журналістика розвивається і не стоїть на місці. Те, що ще 10 років тому вважалося нормою чи каноном, сьогодні вже змінюється. І ми всі перебуваємо всередині цієї дискусії. Саме тому так важливо збиратися, обговорювати ці зміни й робити нові висновки».

Організатори наголошують: між міфом і якісним журналістським матеріалом завжди стоїть професійність журналіста, його відповідальність та вміння працювати з інформацією за стандартами, що формують довіру суспільства до медіа. Саме такі ініціативи допомагають майбутнім і практикуючим журналістам не лише вдосконалювати професійні навички, а й формувати нову культуру української журналістики — відповідальної, сучасної та орієнтованої на європейські цінності.

Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland

За підтримки Федеративної Республіки Німеччини



Запрошуємо на вебінар проєкту «Медіахаб: майстри медіа — школа журналістів нового покоління» від Академії української преси та кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.

Трансляція відбудеться 19 травня 2026 року об 15:00 на ютуб-каналі Академії української преси, також відео буде доступне у записі: https://www.youtube.com/@aup-foundation

Спікерки Маргарита Алексєєва та Діана Кочур поділяться системним аналізом та практичним баченням того, як будувати бренд медіа через цінності та відповідальність.

На вебінарі ви дізнаєтеся:

  • Як діяти професійно, етично та стратегічно в епоху «постправди», де інформація рухається зі швидкістю світла.
  • Чому репутація стає єдиним фільтром, який дозволяє аудиторії відрізнити зерно від полови.
  • Як довіра перетворюється на найпотужнішу зброю в інформаційній війні та найцінніший актив для сталого розвитку медіа.

«Довіра — це єдина валюта, яка має значення в інформаційному хаосі» — Річард Стівенс, британський журналіст.

Сучасна журналістика — це не лише про швидкість передачі новин, а й про щоденну працю над власним ім'ям, яку можна зруйнувати за лічені хвилини. Опануйте інструменти, які дозволять вам ефективно керувати головним активом медіафахівця вже сьогодні.

Модератор заходу: Тетяна Іванова, завідувачка кафедри соціальних комунікацій МДУ, медіаексперт Академії української преси.

До зустрічі в «Медіахабі»!

Критичне мислення важливе як при роботі з інформацією, так і в ситуаціях напруги: щоб не реагувати автоматично, вміти відрізняти факти від інтерпретацій, бачити інтереси за позиціями та шукати рішення, які не зводяться до простого «хто правий, а хто ні». Саме тому тема медіації близька до всіх, хто працює з культурою відповідальної комунікації та усвідомленого діалогу.

Раді долучитися до X Міжнародного форуму «Медіація і право» як інформаційний партнер події. Подія відбудеться в онлайн-форматі та об’єднає професійну спільноту навколо розвитку медіації та теми вирішення конфліктів.

Деталі та реєстрація: https://mediation.ua/forum/2026

🗓 Дати: 8-13 червня 2026 року

📍 Формат: онлайн, Zoom

🌐 Робочі мови: українська, англійська із синхронним перекладом

🪪 Учасники отримають сертифікати

Захід організовується Українською академією медіації в межах Проєкту «CONSENT: підвищення в Україні ролі альтернативного способу вирішення спорів з фокусом на медіацію» за фінансової підтримки Європейського Союзу.

7 травня 2026 року Академія української преси провела вебінар «Відео як мова: як доносити сенси через відеоконтент»

Під час зустрічі учасники дізналися, як створювати відеоконтент для соціальних мереж без складної техніки та спеціальної підготовки. У межах вебінару були розглянуті основні принципи підготовки до зйомки, побудови зрозумілого та структурованого відео, особливості зйомки на телефон, а також базові підходи до монтажу.

Юлія Рицик, відеомейкерка, SMM-спеціалістка та тренерка Академії української преси, поділилася практичними порадами зі створення контенту та продемонструвала процес створення відео на реальному прикладі.

Під час тренінгу учасники також у режимі реального часу змонтували розмовне відео та дізналися про можливості мобільного монтажу у додатку VN, який можна використовувати для швидкого та зручного створення відеоконтенту.

«Я дуже рада, що до вебінару долучилася така велика кількість людей і тема викликала щирий інтерес. Сьогодні ми живемо в час, коли короткий відеоконтент займає дуже важливе місце у комунікації. Це один із найефективніших способів залучати нову аудиторію та говорити з нею однією мовою. Мені було приємно поділитися своїми фішками та практичними інструментами, які можуть допомогти створювати якісний контент навіть без складної техніки», – зазначила Юлія Рицик.

Президент Академії української преси Валерій Іванов також підкреслив важливість розвитку навичок створення сучасного відеоконтенту: «Сьогодні вміння працювати з відео є важливою складовою медіаграмотності та ефективної комунікації. Такі вебінари допомагають учасникам не лише опановувати нові інструменти, а й вчитися якісно та доступно доносити важливі сенси до своєї аудиторії».

До вебінару долучилися освітяни, викладачі, бібліотекарі, журналісти та всі, хто прагне ефективно доносити свої ідеї через відеоконтент.

Слідкуйте за нашими новинами, щоб не пропустити нові цікаві заходи та можливості для навчання й професійного розвитку.



Запрошуємо на третій вебінар проєкту «Медіахаб» від Академії української преси та кафедри соціальних комунікацій МДУ.

Під час вебінару ми поговоримо:

✅ як журналісти використовують ШІ у створенні та аналізі контенту;

✅ як перевіряти факти, коли ШІ «галюцинує» або не дає джерел;

✅ де ШІ є помічником, а де може стати ризиком для журналіста;

✅ як не стати заручником алгоритмів та уникати фейків і маніпуляцій;

✅ юридичні та етичні аспекти роботи з нейромережами.

Трансляція відбудеться 12 травня 2026 року об 15:00 на ютуб-каналі Академії української преси, також відео буде доступне у записі: https://www.youtube.com/@aup-foundation

Також розберемо практичні кейси використання ШІ в журналістиці та покажемо, як працює фактчекінг в епоху нейромереж.

Модератор заходу: Тетяна Іванова, завідувачка кафедри соціальних комунікацій МДУ, медіаексперт Академії української преси.

Не чекай на майбутнє — створюй його вже сьогодні ✨

Є поїздки, якими просто звітують. А є ті, що дихають досвідом, дорогою, голосами людей, яких ти вже не забудеш. Престури Академії української преси до фронтової зони – саме такі.

І для нас це значно більше, ніж окремий проєкт. З 2002 року разом із Посольством США в Україні ми не просто реалізуємо ініціативи – ми змінюємо підходи до журналістики! Десятки проєктів, сотні навчань, тисячі журналістів – і спільна віра в стандарти, які витримують навіть найскладніші часи.

Цього року Сполучені Штати Америки відзначають 250-ту річницю підписання Декларації незалежності. З цієї нагоди Посольство США в Україні ініціює серію подій – від виставок до медійних проєктів і партнерських ініціатив. Саме тому ми вирішили поділитися історією співпраці – як історією довіри, підтримки і спільної роботи заради правди.

Один із таких напрямів – престури для іноземних журналістів. Для них ця подорож починається з Києва: перші зустрічі, перші розмови, перші спроби зрозуміти країну не через заголовки, а через людей. У редакціях, у коридорах парламенту, у діалозі з експертами та медійниками поступово зникають стереотипи. Але це лише початок.

Далі – дорога на схід. Луганська, Донецька області, прифронтові громади. Там, де слова «контекст» і «конфлікт» перестають бути абстракцією. З листопада 2015 року по квітень 2019 року АУП провела 7 п’ятиденних престурів для журналістів із 10 країн – від Грузії до Данії. 41 учасник пройшли цей шлях: від знайомства зі столицею до глибокого занурення в реальність, яка змінює оптику. Престурам після 2019 р. аж до сьогодні буде присвячений окремий пост.

Журналістів супроводжували президент АУП Валерій Іванов, виконавчий директор Андрій Коваленко та координатор проєкту Артемій Пономаревський – люди, які проводили журналістів не лише маршрутами, а й давали доступ до реальних історій, до людей, які живуть і воюють.

Найсильніше це відчулося саме там, на сході. Семенівка, Сєвєродонецьк, Маріуполь – це вже не просто точки на карті. Тут руйнувася міфи. Не гучно – а точно. Через реальність, яка не вкладається у прості формули.

Ці престури – не про мандрівки. Вони про відповідальність. Про той момент, коли журналіст повертається додому і вже не може писати так, як раніше. Коли між «я чув» і «я бачив» з’являється дистанція, яка змінює якість тексту.

І поки є такі партнерства, такі поїздки і така чесна розмова – правда має шанс бути почутою.

Дякуємо Посольству США в Україні за довіру та силу партнерства 🇺🇸🇺🇦

«Мультимедійне онлайн-медіа «АУП-info»
(ідентифікатор в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа: R40-00988)
envelopemagnifiercrosschevron-uparrow-right