Ілюстрацію створено за допомогою ШІ.
Студенти Луцького національного технічного університету представили власні проєкти з медіаграмотності
Першокурсники розслідували вигадану історію, збирали докази й перевіряли фотографії. Інша студентська команда створила подкаст про штучний інтелект із п’яти серій. Обидві команди представили результати 4 листопада 2026 року на онлайн-круглому столі FreeMind Ukraine.
Студенти показали свої матеріали, поділилися досвідом підготовки та розповіли, що зацікавило аудиторію. Разом із командою Академії української преси, представником Міністерства освіти і науки України та викладачкою університету обговорили, як використовувати ці напрацювання на заняттях.
Проєкт «FreeMind Ukraine: молодь і громади проти маніпуляцій» реалізують Академія української преси та Вільний університет Берліна. АУП проводить навчання й консультує учасників, які готують власні ініціативи. У Луцьку ця робота розпочалася під час тренінгу «Невидимий редактор: хто формує твою інформаційну реальність?» 22 і 23 вересня 2026 року. Студенти розбирали інформаційні маніпуляції та працювали над ідеями проєктів, які зможуть реалізувати у своєму університеті.
«Практичні навички краще засвоюються, коли студент сам виконує завдання й бачить, до чого призводять його рішення. У квесті він перевіряє докази та вчиться не довіряти першому враженню. Гейміфікація дає змогу відпрацювати ці навички у знайомій для молоді ситуації. Відео належить до найпопулярніших форматів споживання новин серед молоді, тому подкаст на YouTube доречний для пояснень щодо роботи із ШІ», – президент АУП, професор, доктор філологічних наук Валерій ІВАНОВ.
Круглий стіл модерував менеджер медіаосвітніх програм АУП Максим ЗАПОРОЖЧЕНКО. Коментуючи студентські проєкти, він пояснив, чому для навчання важливо давати учасникам можливість самостійно шукати відповіді:
«Ми у своїй роботі дотримуємося моделі розвитку різних компетентностей, у тому числі критичного мислення як наскрізної навички. Не має йти прямо в лоб: ось це фейк, а це не фейк. Навичка має формуватися природно через тренування, через такі формати, коли людина сама приходить до висновку. Тоді більше ймовірності, що вона буде з людиною протягом усього життя», – сказав Максим ЗАПОРОЖЧЕНКО.
«Роботи досить ґрунтовні. Мені сподобався квест і особливо проєкт зі штучного інтелекту. Штучний інтелект уже є частиною нашого життя, і нам треба розуміти, як із ним жити. Питання вже не стоїть: використовувати його чи ні. Передусім потрібно вміти розрізняти, де він справді є, а де його немає», – зазначив головний спеціаліст директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Роман ГЛАДКОВСЬКИЙ.
Студентки другого курсу спеціальності «Журналістика» Катерина Поважук та Віталіна Чайка провели для першокурсників квест, у якому потрібно було перевіряти докази й розрізняти факти та припущення. Його учасники мали розібратися у вигаданій історії про Макса, Софію та Дашу.
Усе почалося під час заняття. Першокурсники ще не знали, що на них чекає розслідування, коли на екрані з’явилася заздалегідь підготовлена фотографія. Потім вони отримали конверт із першою підказкою й почали збирати докази.
Авторки обрали близький студентам сюжет, щоб показати, як легко повірити неперевіреній інформації та поспішити з висновками.
«Ідея виникла з бажання знайти цікаву форму навчання для студентів, яка б допомогла їм розвивати критичне мислення. Ми не хотіли створювати звичайний захід, де учасники просто слухали б інформацію. Нам було важливо, щоб вони самостійно вирішували завдання, аналізували різні ситуації та шукали на них відповіді», – поділилась Катерина ПОВАЖУК.
Кожна станція була присвячена окремій журналістській навичці. Першокурсники розрізняли факти, судження й припущення, працювали з відкритими та закритими запитаннями, визначали головну й другорядну інформацію.
На станції «Журналісти за три хвилини» потрібно було знайти трьох людей, записати короткі відеокоментарі на задану тему та сформулювати заголовок. Завдання вимагало швидко домовитися зі співрозмовниками й зібрати потрібну інформацію.
У фіналі учасники отримали фотодокази. Серед них були справжні знімки та зображення, створені за допомогою ШІ. Першокурсники мали уважно розглянути матеріали й спробувати відрізнити реальні фотографії від згенерованих. Після цього організаторки обговорили з ними перевірку джерел і пошук підтверджень.
«Цим завданням ми хотіли показати, наскільки легко сьогодні можна створити неправдиве зображення та використати його для введення людей в оману. Після завершення розслідування ми проводили обговорення з учасниками, під час якого наголосили на важливості перевірки джерел, пошуку підтверджень та критичного оцінювання будь-якої інформації. Адже для журналіста важливо не просто побачити доказ, а переконатися в його достовірності», – пояснила Віталіна ЧАЙКА.
Наприкінці першокурсники написали листи собі в майбутнє: поділилися думками про професію та розповіли, якими бачать себе через рік. Катерина й Віталіна планують зберегти ці листи та повернути їх авторам наступного року.
За спостереженнями організаторок, учасники зацікавилися сюжетом, обговорювали підказки й намагалися з’ясувати, що відбулося. На круглому столі команда показала відео про проведений квест.
Другий проєкт представив Михайло ЛИПОВЧЕНКО. Разом із командою він створив подкаст про штучний інтелект. Кожна з п’яти серій триває від чотирьох до п’яти хвилин.
Автори хотіли пояснити, як користуватися ШІ, розуміти його обмеження та перевіряти створений контент. Для цього обрали п’ять тем:
Під час презентації Михайло показав фрагменти подкасту й розповів, як команда його готувала. За допомогою ШІ шукали можливі джерела, готували чернетки сценаріїв і створювали частину зображень. Студенти відбирали матеріали, визначали структуру серій та редагували сценарії.
Чимало часу займав монтаж. За словами Михайла, робота над п’ятихвилинною серією могла тривати три-чотири дні. Пояснення доповнювали зображеннями й прикладами.
Серії подкасту зібрано в YouTube-плейлист. Команда також розглядає можливість залучати нових глядачів через YouTube Shorts. Михайло пояснив, як автори планують використовувати матеріали надалі:
«Наша загальна ідея в тому, щоб проєкт не був одноразовим. Люди можуть знайти відео будь-коли: і через десять днів, і через десять тижнів. Ми дивимося на ці ролики як на невелику освітню базу, яку можна використовувати для інших проєктів та інтерактивних завдань», – пояснив Михайло.
Організатори розпитували студентів про підготовку матеріалів, залучення учасників і час, потрібний для роботи. Катерина та Віталіна розповіли, як шукали сюжет і людей, які зіграли персонажів детективної історії. Михайло пояснив, як команда працювала зі сценаріями та візуальними матеріалами подкасту.
Своїми спостереженнями поділилася докторка філологічних наук, професорка, завідувачка кафедри медіа, іміджу та комунікацій ЛНТУ Людмила МЯЛКОВСЬКА. Вона долучилася до проведення квесту: першокурсники приходили до неї на одну зі станцій по завдання. Викладачка розповіла, як вони поступово захоплювалися розслідуванням і обговорювали докази.
На її думку, цей квест можна використовувати як практичне завдання для розвитку критичного мислення. Подкаст вона запропонувала використовувати на університетських заняттях:
«Його робота вже є готовим медійним продуктом. Цей продукт можна використовувати у викладанні. У нас є, наприклад, такий курс, як “Масова комунікація та інформація”. Ми можемо використовувати його для перегляду і навчання студентів», – пояснила Людмила МЯЛКОВСЬКА.
Наприкінці зустрічі студенти подякували Академії української преси за навчання, довіру й менторську підтримку, завдяки яким змогли втілити власні ідеї.
Проєкт FreeMind Ukraine реалізує Академія української преси спільно з Вільним університетом Берліна за фінансування Міністерства закордонних справ Німеччини.
Про навчання, після якого студенти втілювали свої ініціативи, читайте в новинах про тренінги у Черкасах, Луцьку та Полтаві.
Також читайте про п’ять студентських проєктів із медіаграмотності в Черкасах.
Матеріал про презентацію студентських проєктів у Полтаві буде доступний 6 листопада о 10:00.
Для проєкту створено платформу FreeMind Ukraine, де зібрано всі новини, навчальні матеріали та додаткову інформацію для учасників і всіх, хто цікавиться медіаграмотністю.
