«Хто насправді редагує вашу інформаційну реальність?» — із цього запитання у Полтаві розпочався перший дводенний тренінг FreeMind Ukraine, що відбувся 15-16 вересня 2026 року.
Учасникам запропонували подивитися не лише на фейки чи сумнівні новини, а й на власні інформаційні звички: чому одні повідомлення ми приймаємо майже автоматично, як емоції впливають на рішення, чому повторення додає твердженням переконливості та як алгоритми поступово формують нашу стрічку.
Полтава стала першим містом проєкту. Попереду — ще чотири тренінги в інших містах України. До FreeMind Ukraine долучені лише п’ять закладів вищої освіти, і кожна студентська команда після навчання має розробити та реалізувати власну ініціативу у своєму університеті.
Проєкт втілює Академія української преси у партнерстві з Центром медіа- та цифрової грамотності Вільного університету Берліна.
Тренінг отримав назву «Невидимий редактор: хто формує твою інформаційну реальність?». За два дні студенти працювали з психологією інформаційного впливу, фактчекінгом, перевіркою джерел, відкритими даними, штучним інтелектом, цифровою безпекою та культурою онлайн-комунікації.
Окрема увага — ШІ. Не як сервісу, який «знає все», а як інструменту, здатного так само впевнено згенерувати і корисну відповідь, і помилку. Тому назва дослідження, цифра чи посилання у відповіді штучного інтелекту ще не звільняють від необхідності перевіряти.
«Для нас важливо не залишити медіаграмотність на рівні набору правил: перевір джерело, подивись дату, не поширюй сумнівне. Інформаційне середовище стало значно складнішим. Сьогодні потрібно розуміти не тільки, що на тебе впливає, а й чому саме це працює», — говорить Юлія Кулик, координаторка проєктів Академії української преси.
Але теорією і дискусіями робота не обмежилася. Уже під час тренінгу студенти почали створювати власні проєкти.
Перше питання для команд було не «що проведемо?», а «що у своєму університетському інформаційному середовищі ви хотіли б змінити?»
Спочатку учасники визначали проблему та аудиторію, потім шукали рішення. Ідеї проходили краш-тест: інші команди ставили запитання, знаходили слабкі місця й перевіряли, чи можна задум реально втілити.
На другий день кожна команда вже збирала майбутню ініціативу в конкретний план: для кого вона створюється, якої зміни має досягти, як працюватиме, хто відповідатиме за реалізацію, які ресурси потрібні та як побачити результат.
«Студенти дуже швидко пропонують формат: зробімо тренінг, гру, канал чи кампанію. Але сильний проєкт починається раніше — з розуміння проблеми. Кому це потрібно? Що саме має змінитися? Чому студент захоче витратити на цю ініціативу свій час? Коли є відповіді на ці питання, ідея стає проєктом, який уже можна реалізовувати», — зазначає Андрій Юричко, медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.
Після тренінгу робота продовжиться. Команди отримають менторську підтримку, доопрацюють свої задуми та реалізують їх у власних університетах.
Полтава дала старт. Далі — ще чотири міста і нові студентські команди, яким доведеться пройти той самий шлях: від розуміння того, як на нас впливає інформація, до власної відповіді на цей вплив.
У реалізації проєкту FreeMind Ukraineпартнером АУП є Центр медіа- та цифрової грамотності Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина).
* Центр медіа- та цифрової грамотності (CeMIL) при Вільному університеті Берліна є частиною Інституту медіа- та комунікаційних студій та володіє найсучаснішою експертизою в галузі медіаграмотності. Має багаторічний досвід проведення тренінгів і досліджень з журналістами та науковцями з питань комунікації зі східноєвропейських країн. Він також успішно керував іншими проектами в рамках попередніх раундів Східноєвропейських програм партнерства.
#FreeMind Ukraine
