
Ілюстрація, створена за допомогою ШІ.
Студенти Черкаського національного університету презентували проєкти з медіаграмотності
Університетська бібліотека й телестудія стали станціями медіаквесту, а у спеціально створеному Telegram-каналі учасники тренінгу шукали маніпуляції. Студентські команди Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького підготували навчальні меми, зняли відео про втрачений контекст і провели заняття для школярів, про які 3 листопада 2026 року розповіли команді Академії української преси, представникам Міністерства освіти і науки України та викладачам університету.
Онлайн-круглий стіл відкрив етап презентацій студентських ініціатив у межах FreeMind Ukraine. У Черкасах над ними працювали 20 студентів, які об’єдналися в п’ять команд. Кожна реалізувала свій задум і розповіла, що вдалося, що довелося змінити та як на запропоновані формати відреагувала аудиторія.
«FreeMind Ukraine: молодь і громади проти маніпуляцій» – спільний проєкт Академії української преси та Вільного університету Берліна. АУП організовує навчання й підтримує учасників під час підготовки власних ініціатив. Після тренінгів студенти розробляють матеріали та проводять заходи у своїх університетах, залучаючи до медіаграмотності нову аудиторію.
Зустріч відкрив президент АУП, професор, доктор філологічних наук Валерій ІВАНОВ, який привітав команди й нагадав про партнерів проєкту:
«Вітаю вас як учасників нашого проєкту з медіаграмотності та критичного мислення. Ми проводимо його з Вільним університетом Берліна, нашим давнім традиційним партнером, за фінансування Міністерства закордонних справ Німеччини. Наскільки я розумію, студентські проєкти вже впроваджені в дію, і зараз ми коротко подивимося, як вони працюють».
Координаторка проєктів АУП Юлія КУЛИК запропонувала зосередитися на досвіді самих студентів:
«За останні місяці ми провели п’ять дводенних тренінгів у різних містах України, під час яких студенти працювали з темами інформаційних маніпуляцій, критичного мислення, фактчекінгу, цифрової безпеки. Найголовніше, що в цьому проєкті студенти почали розробляти власні ініціативи. Сьогодні нам особливо цікаво побачити, що відбулося з тими ідеями, які студенти розробляли на тренінгу. Що вдалося реалізувати, з якими труднощами зіткнулися команди, які рішення знайшли і який результат отримали? Тому сьогодні ми якраз хочемо більше слухати студентів».
Зустріч модерував також Максим Запорожченко, менеджер медіаосвітніх програм АУП. Він звернув увагу на співпрацю АУП із Міністерством освіти і науки України:
«У 2024 році ми підписали п’ятирічний меморандум про співпрацю з Міністерством освіти і науки України. Це визнання нашої багаторічної історії співпраці з МОН України. Академія української преси, окрім підвищення кваліфікації журналістів, реалізує також медіаграмотні ініціативи. А сьогодні якраз така синергія – журналістика та медіаграмотність».
Участь у круглому столі взяв головний спеціаліст директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Роман ГЛАДКОВСЬКИЙ. Він наголосив, що освіта має навчити молодь:
«Користуватися інформацією, вміти її поширювати, вміти її відфільтровувати і вміти захищати, перш за все, свої власні інтереси і інтереси нашої держави Україна».
Після вступної частини команди презентували свої проєкти. Організатори ставили уточнювальні запитання, обговорювали результати та можливості продовження роботи.
Команда медіаквесту запросила першокурсників різних інститутів університету пройти маршрут із завданнями на медіаграмотність. Анонси поширювали через студентські чати, ради та спільноти гуртожитків, а охочі реєструвалися через онлайн-форму.
Учасників розподілили на чотири команди. Кожна отримала карту й мала самостійно знайти тематичні станції: університетську бібліотеку, аудиторію медіаграмотності, телестудію кафедри та Медіабазу в Черкасах. На локаціях виконували завдання й набирали бали. Завершився маршрут спільним фінальним випробуванням та відзначенням команд.
Квест поєднав роботу з інформацією зі знайомством з університетськими й медійними просторами. Для організаторок було важливо залучити студентів різних спеціальностей, адже перевіряти новини та розпізнавати маніпуляції потрібно кожному, хто користується соціальними мережами.
«Ми прагнули показати, що медіаграмотність — це не лише теорія, а й важлива практична навичка на кожен день. Наш досвід показав, що квестовий формат може бути ефективним інструментом залучення студентів до важливих суспільних тем. У перспективі таку ініціативу можна розширювати, залучати нових партнерів та адаптувати для інших студентських спільнот».
Під час презентації учасниці розповіли й про організаційні труднощі: фактична кількість гостей відрізнялася від очікуваної, тож довелося швидко зорієнтуватися й налагодити роботу команд. Допомогли викладачі кафедри. Окремо студентки подякували Медіабазі, яка погодилася надати локацію та запропонувала підтримку.
За словами команди, після квесту учасники висловлювали бажання долучатися до подібних заходів надалі. Організаторки розглядають можливість повторити його, розширити партнерства й запросити інші студентські спільноти.
Команда «Медіамемів» працювала зі звичкою швидко реагувати на контент: уподобати, переслати, прокоментувати – ще до того, як перевіриш повідомлення.
Студентки створили дві добірки мемів із короткими поясненнями про маніпуляції та споживання інформації. Добирали впізнавані зображення, які могли б привернути увагу студентів і викладачів у соціальних мережах.
Найскладнішим виявилося поєднати картинку й пояснення. Потрібно було, щоб мем залишався зрозумілим, а його зміст можна було пригадати, зіткнувшись із подібною ситуацією у власній стрічці.
Юлія, лідерка студентської команди:
«Було складно зрозуміти, як поєднати мем і підпис, щоб це було життєво, а не просто: прочитав, закрив і забув. Дуже хотілося б далі створювати ці меми, тому що це круто й цікаво. Мені самій подобалося це робити, і дівчатам теж».
Матеріали опублікували на майданчиках Центру медіаграмотності та поширювали через університетські канали. Авторки зібрали статистику й коментарі та повідомили, що хотіли б продовжувати роботу. Під час обговорення йшлося також про можливість залучати до ініціативи нових студентів і згодом передати їм її ведення.
Приводом для цієї ініціативи стали публікації анонімних Telegram-каналів: перебільшення, неперевірені твердження, суб’єктивні оцінки й заголовки, розраховані на ажіотаж.
Команда підготувала тренінг і створила навчальний Telegram-канал. У ньому розмістили повідомлення для аналізу: частина відповідала журналістським стандартам, інші містили маніпулятивні прийоми. Учасники мали знайти проблемні матеріали, перевірити інформацію та пояснити свої висновки в коментарях.
Окремо розбирали питання анонімності: коли вона може бути виправданою та які ризики виникають, якщо читач не знає, хто відповідає за опублікований контент. Для учасників також підготували пам’ятки з прикладами маніпуляцій і способами їх розпізнавання.
Через повітряну тривогу тренінг довелося розділити: розпочали його в аудиторії, а продовжили онлайн іншого дня. За відгуками, які навела команда, учасникам особливо сподобалася практична частина.
Діана, учасниця команди:
«Ми планували після тренінгу видалити цей Telegram-канал, оскільки не вважали потрібним його тримати далі. Але студенти сказали, що в ньому доволі корисна інформація. Вони попросили залишити канал, щоб бачити й згадувати, як виглядають ті чи інші маніпуляції».
Авторки «Школи медіаграмотності» провели два тренінги для першокурсників та учасників дитячої телестудії «ЮніКо». Темами стали штучний інтелект, фактчекінг, пропаганда й небезпека вербування молоді.
Під час занять учасники аналізували фейкові та маніпулятивні повідомлення, обговорювали ознаки пропаганди, разом формулювали запити до ШІ. Студентки пропонували практичні завдання й запрошували аудиторію ділитися власним досвідом.
Робота з молодшими учасниками потребувала додаткової підготовки. На круглому столі команда наголосила, наскільки відповідально довелося добирати джерела та перевіряти пояснення, які потім почують інші.
Друге заняття проводили в укритті, під’єднуючи частину учасників онлайн. Програму завершили, зібрали відгуки та вручили сертифікати. Надалі команда хотіла б повернутися до гуртківців навесні з новими темами й вправами, врахувавши отримані побажання.
Вікторія, лідерка студентської команди:
«Я задоволена тим, як була залучена аудиторія і як ми плідно працювали командою. Під час фінального опитування ми запитали, що потребує вдосконалення, й обов’язково візьмемо це до уваги. Вважаємо, що проєкт можна продовжити навесні».
Ця команда досліджувала, як змінюється сприйняття події, коли з повідомлення прибирають контекст. Матеріалом для навчальних відео стали фотографії, цитати та відеофрагменти, які отримували оманливе тлумачення в медіапросторі.
Студентки пояснювали, як знайти першоджерело, перевірити обставини події та відрізнити факт від чужої оцінки. До серії включили й інтерактив, щоб глядачі могли перевірити засвоєне.
У процесі роботи команда переглянула власний добір прикладів. Один із підготовлених сюжетів вирішили не публікувати: авторки засумнівалися, чи правильно аудиторія зрозуміє головну думку та чи не відверне увагу стороннє обговорення. Зрештою оприлюднили три ролики.
Дар’я Демкович, лідерка студентської команди:
«Своїм проєктом ми показали, що для розуміння подій важливо бачити не лише окремий фрагмент, а й повну картинку. Також наголосили на важливості перевіряти першоджерела, шукати повний контекст, порівнювати інформацію з різних джерел та відокремлювати факти від чужих оцінок. Це ми зазначали у фіналі кожного нашого відео».
За даними, наведеними командою на момент презентації, відео сукупно набрали понад 6 тисяч переглядів і більш як 200 уподобань. Їх опублікували на сторінках Центру медіаграмотності та кафедри. Матеріали залишаються доступними для перегляду й навчального використання.
Після виступів Юлія Кулик запросила команди розповісти, що виявилося найскладнішим і в чому реальна робота відрізнялася від початкового задуму.
Учасниці говорили про пошук безпечних приміщень, перенесення занять, нестабільний інтернет і залучення аудиторії. Одній із команд довелося терміново змінювати формат, оскільки під час тривоги потрібне приміщення було зайняте. Інші згадували, як розподіляли обов’язки, працювали дистанційно над спільними матеріалами та зверталися по допомогу до викладачів.
Вислухавши презентації, Роман ГЛАДКОВСЬКИЙ окремо відзначив «Медіамеми» та медіаквест. Йому сподобалося використання знайомого молоді візуального формату й навчання через гру. Загальну оцінку робіт він сформулював так:
«Хотів відзначити, що всі роботи досить ґрунтовні, на мою думку. Є деякі невеличкі нюанси щодо подачі матеріалу. Але я думаю, що це все незначне з огляду на те, чого мали досягнути студенти, навчаючись або беручи участь у цьому проєкті. Велике значення мають тренінги, які вони прослухали завдяки Академії преси, і допомога викладачів під час опрацювання теми та створення проєкту. На мою думку, всі команди впоралися із цим завданням».
Студентські ініціативи супроводжували завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Тетяна БОНДАРЕНКО й викладачка Олена ПОГРІБНА. Вони допомагали з підготовкою матеріалів, організацією заходів та роботою з аудиторією. Напрацювання поширювали на сторінках Центру медіаграмотності, кафедри й університетських інформаційних майданчиках.
Тетяна БОНДАРЕНКО нагадала, що співпраця університету з АУП триває не один рік. З нею пов’язані робота Центру медіаграмотності та запровадження вибіркової дисципліни для студентів різних спеціальностей. Говорячи про нинішній проєкт, вона відзначила самостійність команд:
«Лунає тривога, світла немає, інтернету немає, але ми все одно працюємо. Я вдячна Академії української преси за такі можливості, які не просто відбулися, а надихнули до нових проєктів. Мені дуже сподобалася проєктна робота студентів. Коли вони працювали в команді, це було дуже результативно, як на мене. Вони самостійно пройшли всі етапи: від ідеї до її розроблення, втілення та інформаційного висвітлення».
Олена ПОГРІБНА розповіла, як спостерігала за підготовкою занять і тим, як студентки опановували роль тренерок:
«Я дуже рада за наших студентів. Вони намагалися максимально ефективно реалізувати свої проєкти, дуже за них хвилювалися, дуже готувалися. Було цікаво спостерігати, як вони стали вчителями, тренерами. Будь-який проєкт вимагав від них співпраці з іншою аудиторією – чи молодшою, чи такою, як вони самі. І було дуже цікаво дивитися, як вони виконують цю менторську роль, як хвилюються, як організовують».
П’ять команд успішно реалізували свої проєкти. Попереду конкурсний відбір, за результатами якого студенти відібраних команд матимуть можливість долучитися до навчальної поїздки до Берліна.
Частина команд уже окреслила наступні кроки: продовжувати випуск мемів, повторити квест, підготувати нові заняття для школярів. Опубліковані відео й навчальний Telegram-канал залишаються доступними, тож ними можуть користуватися й після завершення презентацій.
Проєкт FreeMind Ukraine реалізує Академія української преси спільно з Вільним університетом Берліна за фінансування Міністерства закордонних справ Німеччини.