Ілюстрацію створено за допомогою ШІ.
Студенти Житомирського державного університету імені Івана Франка представили власні проєкти з медіаграмотності
Знайти маніпуляцію в заголовку, відрізнити справжнє фото від згенерованого й отримати пояснення разом із мемом. Так працює Telegram-гра «Не факт, що факт», яку створили житомирські студентки. Інша команда підготувала університетський медіаквест: першокурсникам запропонують пройти маршрут із завданнями та навмисно оманливими підказками, перш ніж отримати студентські квитки.
Свої напрацювання команди представили 10 листопада 2026 року на четвертому онлайн-круглому столі проєкту FreeMind Ukraine. Разом із командою Академії української преси, представниками Міністерства освіти і науки України та викладачем університету студенти обговорили зміст завдань, перші відгуки користувачів і труднощі, які вплинули на проведення запланованих заходів.
Проєкт «FreeMind Ukraine: молодь і громади проти маніпуляцій» реалізують Академія української преси та Вільний університет Берліна. АУП проводить навчання й консультує студентські команди, які розробляють власні медіаосвітні ініціативи. У Житомирі ця робота розпочалася з дводенного тренінгу 29–30 вересня 2026 року. Після навчання учасники обрали теми, визначили свої аудиторії та почали готувати проєкти.
Зустріч відкрив президент АУП, професор, доктор філологічних наук Валерій ІВАНОВ. Він привітав учасників і запросив студентські команди представити результати самостійної роботи.
«У житомирських проєктах мене зацікавило насамперед те, як студенти працюють із конкретною цільовою аудиторією. Команда Telegram-гри врахувала, де її однолітки читають новини, скільки часу готові приділити навчанню і що допоможе втримати їхню увагу. Авторки медіаквесту поєднали перевірку інформації зі знайомством першокурсників з університетом. Такі рішення потребують самостійного добору прикладів, перевірки завдань і готовності щось переробити після першої спроби. Для АУП результат навчання полягає також у тому, що студенти беруть на себе цю роботу й створюють матеріали, якими можуть користуватися інші».
Участь у круглому столі взяв головний спеціаліст директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Роман ГЛАДКОВСЬКИЙ. У вітальному слові він відзначив роботу АУП із різними освітніми аудиторіями та говорив про потребу критично аналізувати інформацію в умовах війни. Оцінюючи представлені проєкти, звернув увагу на використання ігрових і квестових завдань у навчанні:
«У представлених роботах добре продумано, що саме має зробити учасник: проаналізувати заголовок, пояснити свою відповідь, перевірити підказку чи разом із командою знайти наступну локацію. Telegram-гра дає змогу одразу повернутися до помилки й розібрати пояснення, а підготовлений медіаквест пропонує застосувати критичне мислення під час спільного проходження маршруту. Позитивно оцінюю використання знайомих студентам прикладів, адже так легше пов’язати навчальне завдання з інформацією, яку вони зустрічають щодня. Квестові технології створюють умови для активної участі: потрібно обговорювати, зіставляти й ухвалювати власні рішення. Після проведення очного квесту буде корисно зібрати відгуки першокурсників і з’ясувати, які завдання допомогли їм краще розпізнавати маніпуляції та перевіряти інформацію».
Обговорення модерувала координаторка проєктів АУП Юлія КУЛИК. Під час зустрічі команди пояснювали, яку проблему обрали, як розподілили обов’язки, що вже вдалося перевірити на практиці та що потребує подальшої роботи.
«На круглому столі ми просили команди показати, як саме людина користуватиметься їхнім проєктом. У Telegram-грі можна простежити весь процес: користувач отримує завдання, відповідає й читає пояснення. У медіаквесті студентки продумали маршрут, роботу людей на локаціях і спосіб перевірити, чи команда пройшла всі етапи. Для нас цінно, що учасниці розповідають і про труднощі: технічні доопрацювання, дистанційне навчання, залежність очного заходу від безпекових умов. Це дає змогу предметно обговорювати наступні дії та розуміти, яка підтримка потрібна кожній команді».
Студентів підтримував кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики, реклами та PR Житомирського державного університету імені Івана Франка Андрій БЛИЗНЮК. Він пояснив, що провести всі заплановані заходи завадили дистанційне навчання, проблеми з опаленням у корпусах і затримка з надходженням студентських квитків.
«Дівчата вже виконали значну частину самостійної роботи: підготували завдання, продумали механіку гри та організацію квесту. Telegram-бот дає можливість долучатися до навчання дистанційно, і команда вже отримала перші відгуки. Для університетського квесту потрібна фізична присутність першокурсників, тому його проведення залежить від повернення до очного навчання. Ми маємо підтримку керівництва й зацікавленість самих студентів, тож розраховуємо провести підготовлений захід, щойно з’являться належні умови. Мені приємно бачити, що учасниці готові пояснювати свої рішення, відповідати на запитання й продовжувати роботу попри затримки».
Перший проєкт представила учасниця команди Марія. Разом із нею Telegram-бот «Не факт, що факт» для тренування навичок медіаграмотності розробили Ліза, Олександра та Аліна.
Ідея виникла під час тренінгу АУП. Студентки обговорювали, як розпізнавати дедалі переконливіший ШІ-контент, помічати маніпулятивні заголовки та аналізувати коментарі в соцмережах. Вони також шукали вправи, у яких користувачі могли б самостійно застосувати знання про медіаграмотність.
Першою аудиторією стали студенти й викладачі кафедри журналістики, реклами та PR. Telegram обрали після обговорення інформаційних звичок учасників тренінгу: для багатьох саме цей месенджер був звичним місцем читання новин. Команда вирішила зробити завдання короткими й додала меми, щоб утримати увагу користувачів.
За презентацією команди, для гри підготували 31 завдання дванадцяти типів. Користувачам пропонують знайти маніпулятивне слово, обрати нейтральний заголовок, відрізнити факт від думки, проаналізувати зображення або оцінити, хто міг написати коментар: людина чи бот.
Після відповіді учасник отримує пояснення. Наприклад, у завданні про ШІ-зображення бот звертає увагу на нечіткі написи та інші деталі, які варто роздивитися уважніше.
Твоя відповідь: 📷 Справжнє
❌ Не зовсім.
💡 Придивись до дошки оголошень: замість тексту абракадабра, а підпис під портретом не прочитати. Нечитабельні написи — частий слід ШІ 🔍
У вправі про заголовки бот пояснює, як висловлювання однієї людини можна перетворити на нібито узагальнену позицію безіменних «експертів». Навчальна картка містить опис вигаданої події та дві версії її подання.
Студентки використали локальні приклади, пов’язані з Житомиром та університетом. Знайомі місця й ситуації мали заохотити аудиторію уважніше придивлятися до матеріалів. Водночас гра розрахована й на користувачів поза університетом.
Як пояснила учасниця команди Марія:
«Тобто ми просто взяли такі локальні приклади, щоб люди більше звертали на це увагу. Але саме завдання спрямовані на розвиток навичок медіаграмотності».
Спочатку авторки звернулися до рідних та близьких, щоб з’ясувати, де виникають труднощі та що потрібно доробити.
На момент круглого столу бот уже був у вільному доступі. За словами команди, після тестування й технічних доопрацювань його поширили серед знайомих та однокурсників. За перший тиждень поширення бота запустили 26 людей.
Користувачі почали самі надсилати враження, хоча окремого прохання залишити відгук наприкінці гри не було. За словами студенток, у відгуках користувачі згадували меми. У боті також передбачили рейтинг, який дає змогу порівнювати результати. Далі авторки планують ширше поширювати гру в університеті.
Раунд 1/3 · Завдання 2/10
ШІ чи реальне фото?
Справжнє чи згенероване? 👀
Над прикладами працювали всі четверо учасниць. Вони розподілили теми, збирали матеріали, обговорювали їх і перетворювали на завдання. Учасниця команди Олександра розповіла:
«І так було часами нелегко, адже то світла, то води немає, то того, то іншого. Але ми прийшли до такого результату, і я ним пишаюся».
Спробувати гру можна в Telegram: «Не факт, що факт», @nefakt_zdu_bot.
Другий проєкт представила учасниця команди Таїсія. Медіаквест вона підготувала разом із Євою, Анастасією, Мадіною та Надією. У ньому знайомство з університетом поєднали із завданнями на критичне мислення.
До участі планують запросити першокурсників, які навчаються за напрямами польської та української мов, журналістики й видавничої справи. Їх об’єднають у дві команди та запропонують пройти маршрут університетськими корпусами.
Учасниця команди Таїсія пояснила задум:
«Головна мета – зробити знайомство першокурсників з університетом цікавішим та інтерактивнішим. Завдяки квесту студенти зможуть краще орієнтуватися в університетських корпусах, познайомитися з представниками інших спеціальностей, знайти нових друзів і навчитися працювати в команді».
Команда вже підготувала дві маршрутні карти. На кожній позначили шість точок, одна з яких буде оманливою. За задумом авторок, повний маршрут охоплюватиме сім локацій, про що учасники спочатку не знатимуть.
На зупинках першокурсники виконуватимуть завдання з медіаграмотності, мов, журналістики та видавничої справи. До проведення залучать інших студентів, які відповідатимуть за окремі локації та допомагатимуть командам рухатися далі.
Навмисно неточна карта має спонукати учасників перевіряти інформацію та зіставляти підказки. На одній із таких зупинок їх зустрічатиме студент із додатковим завданням, відповідь на яке допоможе знайти подальший шлях.
За успішне проходження етапів команди отримуватимуть значки. Наприкінці організаторки перевірять їхню кількість, а маршрут завершиться врученням студентських квитків.
На час презентації команда розробила ідею, маршрут, завдання й розподілила обов’язки. Сам квест ще не відбувся.
Його проведення відклали через дистанційний формат навчання та безпекові обставини. Частина першокурсників перебувала в інших областях. Захід також затримався через пізніше надходження студентських квитків: за задумом команди, саме їх вручення має завершити квест.
Під час круглого столу студентки повідомили, що квитки вже є, а залучені до організації учасники готові долучитися. Провести квест команда планує після повернення до очного навчання; конкретну дату на зустрічі не визначили.
Наприкінці зустрічі координаторка проєктів АУП Юлія КУЛИК подякувала студентам і викладачеві за роботу та повідомила про підготовку конкурсного рейтингу команд.
До житомирської зустрічі студентські команди представили свої напрацювання на трьох круглих столах:
Підготовка студентських проєктів розпочалася на дводенних тренінгах. Під час навчання учасники аналізували інформаційні маніпуляції та розробляли власні ініціативи. Докладніше про ці зустрічі читайте в матеріалах АУП:
Новини, навчальні матеріали та додаткову інформацію зібрано на платформі проєкту FreeMind Ukraine на сайті АУП.
