Студенти Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП) представили два проєкти з медіаграмотності на завершальному круглому столі університетського циклу FreeMind Ukraine.
Упевнена відповідь чатбота може містити вигадане посилання, а знайомий блогер – рекламувати сумнівний курс. Рівненські студенти взяли такі повсякденні ситуації за основу власних занять із медіаграмотності. Після тренінгу Академії української преси (АУП) вони самі підготували навчальні матеріали й запропонували одноліткам перевірити інформацію та придивитися до своїх цифрових звичок.
12 листопада 2026 року на онлайн-круглому столі FreeMind Ukraine студентські команди представили «Твоє цифрове альтер-его» та «Медіаграмотність для цифрового покоління». Учасники розповіли, як досліджували інформаційні звички студентів, добирали приклади та проводили навчання. Це була п’ята й завершальна зустріч університетського циклу, який організувала команда АУП.
Робота почалася на дводенному тренінгу АУП у Рівному 13–14 жовтня. Тоді студенти аналізували маніпуляції, перевіряли відповіді штучного інтелекту та розробляли ідеї власних ініціатив. За місяць вони повернулися до спільного обговорення вже з досвідом організації заходів для своєї аудиторії.
Зустріч відкрив президент АУП, професор, доктор філологічних наук Валерій ІВАНОВ. Він нагадав, що студентські ініціативи готували в межах співпраці Академії української преси та Вільного університету Берліна, і подякував партнерам за участь у завершальному етапі.
«У рівненських роботах мене зацікавило те, що студенти почали з конкретних звичок своєї аудиторії: як вона користується штучним інтелектом, кому довіряє в соцмережах і що перевіряє перед репостом. Щоб підготувати таке заняття, потрібно самому розібратися в темі, дібрати переконливі приклади й пояснити їх людям, які можуть поставити несподіване запитання. Команда “Цифрового альтер-его” запропонувала учасникам придивитися до власної поведінки, а автори другого проєкту підготували завдання з перевірки інформації та матеріали, якими можна користуватися після воркшопу. Для АУП це цінний результат: учасники нашого навчання самі організували заняття й передали знання іншим студентам. Вони також змогли перенести заплановані очні заходи в онлайн і довести роботу до презентації результатів. Хотілося б, щоб цей досвід став для них основою наступних ініціатив, адже власні матеріали й розуміння своєї аудиторії в них уже є».
Участь в обговоренні взяв головний спеціаліст директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Роман ГЛАДКОВСЬКИЙ. У вітальному слові він наголосив на значенні медіаграмотності для майбутньої професійної діяльності студентів. Після презентацій позитивно оцінив зміст робіт і те, як команди пояснили методику їх проведення.
«Позитивно оцінюю обидва представлені проєкти, зокрема те, наскільки докладно студенти пояснили зміст занять і методику роботи з учасниками. Команди спочатку з’ясовували інформаційні звички своєї аудиторії, а вже на цій основі добирали теми та завдання. У “Цифровому альтер-его” увагу привертає робота з повсякденними ситуаціями: довірою до блогерів, використанням ШІ та поширенням тривожних повідомлень. У проєкті “Медіаграмотність для цифрового покоління” добре продумано послідовність заняття: пояснення понять, розбір прикладів, інструменти перевірки й підсумкова гра. Окремо відзначу пам’ятку та навчальні матеріали, до яких студенти можуть повертатися після воркшопу. Вважаю ці напрацювання корисними для подальшої медіаосвітньої роботи, а досвід їх підготовки й проведення стане в пригоді самим авторам у професійній діяльності».
Обговорення модерувала координаторка проєктів АУП Юлія КУЛИК. Команди розповідали, як змінилися їхні початкові плани та що вдалося реалізувати.
«На цій зустрічі нам було цікаво простежити, що відбулося зі студентськими ідеями після тренінгу. Обидві рівненські команди планували очні заходи, але через безпекові обставини провели їх онлайн. Вони переглянули формат і все ж організували взаємодію з учасниками. Студенти самі добирали матеріали, пояснювали їх, відповідали на запитання й шукали способи залучити аудиторію до практики. Цей досвід допомагає зрозуміти, скільки рішень стоїть за навчальною зустріччю і що варто врахувати наступного разу».
Студентські команди підтримувала завідувачка кафедри інформаційного права та юридичної журналістики НУВГП, докторка наук із соціальних комунікацій, професорка Ольга МІТЧУК. Під час відкриття вона подякувала АУП за співпрацю та за можливість для студентів представити власні ініціативи.
«Для нашого університету та здобувачів освіти, які вже змогли проявити себе у сфері медіаграмотності, велика честь працювати поруч з Академією української преси та Міністерством освіти і науки України. Я щиро дякую за можливість бути частиною середовища, якому небайдуже, де ми є, хто ми є і якими ми є. Наші зустрічі й співпраця дають результати та допомагають бачити, над чим працювати далі. Окрема подяка пані Юлії за підтримку й організаційний супровід, а пану Валерію – за наставництво та вміння допомагати вдосконалюватися. Для мене особливо цінні самі студенти: вони хочуть працювати, знають, чого прагнуть, і небайдужі до того, що роблять. Ми вдячні за довіру й старатимемося виправдати сподівання нашої спільної роботи».
Перший проєкт представила учасниця команди Алевтина ВОЛКОВА. Разом із Вікторією КОВАЛЬ, Артемом і Дариною вона підготувала опитування та онлайн-тренінг про поведінку в соцмережах і використання штучного інтелекту.
Спочатку команда підготувала опитування у Google Forms, щоб з’ясувати, як студенти користуються соцмережами та ШІ. Відповіді врахували під час підготовки заняття. Заповнити анкету можна було й безпосередньо під час тренінгу.
Алевтина ВОЛКОВА пояснила:
«Мета опитування була насамперед глянути, хто як споживає зараз контент в соціальних мережах, хто як активно використовує штучний інтелект».
Команда запропонувала учасникам упізнати себе в чотирьох умовних образах. Кожен образ описував певні звички користувачів соцмереж і ШІ.
У блоці, який команда назвала «Інтелектуальний паразитизм», йшлося про надмірне покладання на штучний інтелект. Автори обговорили ситуації, коли користувач копіює відповідь чатбота, не перевіряє посилань або передає йому роботу, що потребує власного аналізу. На занятті говорили про перевірку згенерованих матеріалів і відповідальність за їх подальше використання.
Тему «цифрового маніпулятора» розкрила учасниця команди Вікторія КОВАЛЬ. Вона пояснила, як блогери можуть використовувати довіру підписників, обіцянки швидкого успіху та штучний дефіцит. Наприклад, повідомлення про «останні місця» на курсі спонукає поспішати з оплатою, перш ніж людина встигне перевірити відгуки, компетентність автора й умови покупки.
Окремо команда розглянула інформаційну паніку. Учасникам радили робити паузу перед поширенням повідомлення, яке викликає страх або гнів, шукати першоджерело та з’ясовувати, чи є підтвердження. Поспішний репост може додати тривоги іншим і поширити неперевірену інформацію.
Четвертий образ, «бездумний скролер», стосувався нескінченного перегляду стрічки. Автори запропонували просте запитання для зупинки: навіщо я зараз відкрив цей застосунок і що хочу в ньому знайти? Воно мало допомогти помітити момент, коли свідомий пошук змінюється автоматичним перегортанням відео.
За словами команди, учасники найчастіше впізнавали у власній поведінці звички активного користувача ШІ та «бездумного скролера». Відповіді дали матеріал для обговорення під час тренінгу.
Очний захід довелося перебудувати через повітряні тривоги та дистанційне навчання. Команда перенесла опитування й зустріч в онлайн і під час круглого столу розповіла, як пристосувала роботу з аудиторією до цих умов.
Другий проєкт підготували учасники команди Софія ВОРОНОВА, Антон САХНЮК, Арсеній ГАЛИШКО та Марія ЛЯШЕНКО. Команда провела онлайн-воркшоп, на якому студенти розбирали приклади сумнівного контенту та вчилися перевіряти інформацію.
Підготовку розпочали з анкети у Google Forms із 24 запитаннями. У підсумковому виступі команда повідомила про 21 відповідь. Опитування стосувалося джерел новин, перевірки повідомлень перед поширенням і труднощів з оцінюванням контенту, зокрема коротких відео.
Автори окреслили межі цих даних: невелика кількість відповідей допомогла підготувати заняття для конкретної аудиторії, але не давала підстав узагальнювати результати на всіх студентів.
Для воркшопу підготували презентацію на 23 слайди та чотири практичні кейси. На них розглядали дезінформацію, помилкову інформацію, діпфейки та джинсу, тобто замовні матеріали, подані під виглядом редакційного контенту. Учасники обговорювали, як відрізняти ненавмисне поширення неправди від свідомого введення в оману та які ознаки допомагають помітити маніпуляцію.
Далі з’ясовували, хто автор повідомлення, де першоджерело, коли опубліковано матеріал і чим підтверджено твердження. На прикладах зображень показували можливості Google Lens для пошуку попередніх публікацій фотографії та перевірки її контексту.
До кейсів додали посилання й QR-коди, щоб учасники могли самостійно відкрити матеріали та повернутися до них після заняття. Під час підготовки команда працювала з українськими й іноземними джерелами.
Воркшоп провели у Google Meet. Завершили його грою Kahoot із 14 запитаннями: вона дала змогу повторити основні поняття та перевірити розуміння матеріалу в ігровому форматі.
Учасникам підготували презентацію у форматах PowerPoint і PDF та односторінкову пам’ятку «Перевір перш ніж поширити». Вона нагадує, що варто з’ясувати перед репостом: джерело, автора, дату, наявність доказів і підтверджень в інших джерелах.
Під час презентації автори пояснили:
«Ми також бачимо можливість продовжити цю роботу, оскільки презентації, кейси та пам’ятки вже підготовлені».
Матеріали команда планує використовувати для наступних занять. На запитання про труднощі учасники відповіли, що найбільше уваги потребувало поєднання теоретичних пояснень із практикою: потрібно було дати студентам завдання, у яких вони самі перевірятимуть інформацію.
До рівненської зустрічі свої напрацювання представили команди ще чотирьох університетів:
3 листопада, Черкаси: «FreeMind Ukraine: Від мемів до медіаквесту».
4 листопада, Луцьк: «FreeMind Ukraine у Луцьку: детективний квест і подкаст про штучний інтелект».
Про навчання, під час якого студенти розробляли ідеї своїх проєктів, читайте в матеріалах АУП:
Полтава, 15–16 вересня: від аналізу маніпуляцій до власних студентських проєктів.
Луцьк, 22–23 вересня: хто редагує нашу реальність?
Житомир, 29–30 вересня: як працюють маніпуляції та що з ними робити.
Черкаси, 6–7 жовтня: від «невидимого редактора» до студентських ініціатив.
Рівне, 13–14 жовтня: медіаграмотність, ШІ та студентські ініціативи.
Новини, навчальні матеріали та додаткову інформацію зібрано на платформі проєкту FreeMind Ukraine на сайті АУП.
Проєкт FreeMind Ukraine реалізує Академія української преси спільно з Вільним університетом Берліна за фінансування Міністерства закордонних справ Німеччини.
