Інколи, вибори – це неминуче в’янення надій, оборотний результат віри у краще майбутнє, зношування перспектив та займання апатії. Інколи, вибори – це полегшення, угамування тривоги, «друге дихання» та спринтерська наснага. Як бачите, може бути непередбачуваний набір процесів між владою та суспільством, які треба взяти під контроль журналісту.
Про правильну взаємодію та передачу інформації між цими двома каналами говорили 31 травня – 1 червня у Львові, а потім 2-3 червня у Тернополі. Організувала семінари для журналістів та студентів-журналістів Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу.
Медіаексперт, доктор педагогічних наук, професор, керуючий партнер Академії української преси Тетяна Іванова ставить питання до аудиторії семінару: «Політична журналістика чи журналістське політиканство, що відбувається у медіа?», – експерт відзначає: «Дійсно, в країні, де основна ціль багатьох політиків – це примноження та розвиток своїх бізнес-активів, грамотне висвітлення їхньої виборчої кампанії українським виборцям стає не тільки професійною задачею журналіста, але і його громадянським обов’язком».
«Особливо це актуально у теперішній ситуації, коли символічна політика зайняла серйозні позиції, у порівнянні з політикою реальною, – підтримує думку президент Академії української преси Валерій Іванов, – Дійсно, у нашій країні успіх тих чи інших сил на виборах залежить не від того, наскільки переконливою та грамотною буде ідеологічна програма, яка запропонована кандидатами, а від того, наскільки ефективно їм вдасться зконтактувати з засобами масової інформації, і наскільки яскраво і ефектно буде виглядати політична персона в очах виборців», – додає експерт.
Друзі, погодьтеся, що в такій ситуації, політики від журналіста очікують не безстороннього арбітра, який буде доносити об’єктивну інформацію про діяльність політика народу. А очікують те, наскільки професійно журналіст виконає роль іміджмейкера, політтехнолога, а у багатьох випадках і того, наскільки він готовий пожертвувати своїми принципами і честю своєї професії заради одномоментної вигоди і фінансових преференцій.
Що маємо в результаті? Відсутність журналістських стандартів, реальність переходить у віртуальний простір, постправда. У підсумку, ошуканий народ, пробуксовує розвиток країни.
Як протистояти цим небезпечним процесам? Як, не зважаючи на різні хитрощі, а інколи і прямий тиск політиків грамотно і об’єктивно висвітлювати хід виборчої кампанії і викривати ті численні маніпуляції, які використовуються по відношенню до виборців? Які теми і який контент буде особливо цікавим для українського народу в період виборів? І, нарешті, як у можновладців йдуть справи з реалізацією основного виборчого принципу «слово і діло»? Про це та інше говорили на семінарах «Світові стандарти журналістики в умовах виборів».
«В передвиборний період журналісту працювати найважче. З однієї сторони, політичні гравці створюють безліч тем для матеріалів, але з іншої – вони всі на одну тему і аудиторії подібне приїдається», – сказав медіатренер, викладач Інституту журналістики Андрій Юричко. – «З третьої, якщо про політиків і вибори взагалі не писати, то аудиторія піде шукати інше джерело інформації».
Олександр Гороховський, журналіст, засновник фактчекінгового проекту «Без брехні» зазначає наступне: «Застосування адмінресурсу, маніпуляція свідомістю громадян-виборців за допомогою сучасних політтехнологій, навмисне викривлення фактів та подій з метою зміни ставлення до них або певних осіб, обмеженість громадян у достовірній інформації про кандидатів та перебіг виборчого процесу, упередженість ЗМІ (особливо регіональних), створення «інформаційних міфів» для дискредитації певних осіб та ідей –головні виклики виборчих процесів в Україні, що гостро актуалізувалися під час останніх президентських перегонів. Не виключно, що аналогічні маніпулятивні техніки і методи будуть застосовані в період парламентських виборів».
Як протидіяти? Олександр Гороховський рекомендує максимально поширювати серед журналістської і активістської спільноти знання та навички доступного, дієвого фактчекінгу, актуалізувати критичне ставлення до будь-якої інформації. «Ці та інші інструменти дозволяють домогтися головного – збільшити обсяг перевіреної, достовірної інформації про перебіг виборчого процесу для громадян-виборців», – наголошує фахівець.
Ми тішимося від того, коли учасники наших заходів отримують максимум вражень та корисної інформації. Ось, наприклад, Ірина Ясінська переконалася, що: «Політична журналістика – це прикольна штука», – пише вона на своїй сторінці у Фейсбук>>> , «Це був не просто виклад інфи, це – активний розгляд різних технік, які 24/7 впливають на нас, розкриття систем наших політиків, котрі активно використовуються та найцікавіше для мене – рекламна кампанія під час виборів від А до Я».
Масштабний трирічний спільний проект Академії української преси та Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (за підтримки
Міністерства закордонних справ Німеччини) спрямований на підвищення рівня кваліфікації українських журналістів.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
