Ми звикли думати, що голосуємо, спираючись на факти. Але ще до того, як починаємо аналізувати інформацію, на нас уже можуть впливати страх, гнів, співчуття, відчуття терміновості, групова лояльність і майстерно створені політичні образи. Саме тому критичне мислення під час виборів – це не просто вміння перевіряти факти. Це здатність вчасно зупинитися між емоцією та рішенням.
Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу запрошує на вебсемінар «Критичне мислення під час виборів». Під час заходу ми не говоритимемо абстрактно про дезінформацію, ми працюватимемо з реальними ситуаціями, політичними повідомленнями та інформаційними атаками, щоб навчитися:
Коли?
Де? Онлайн, Zoom.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/tvnui3GrGfdtuFSo8
Тренери та експерти:
Напередодні тренінгу ми поставили однакові запитання двом експертам: Денису Богушу та Оксані Ставру.
Ми не пропонуємо визначити, хто має рацію. Ми пропонуємо зробити інше - перевірити, як саме формується ваше власне переконання.
Подивіться ці відео:
Інтервʼю з Оксаною Ставру: https://youtu.be/klZ5vJ_D0Wk?si=c9lA4_McGXTrnlNm
Інтервʼю з Денисом Богушем: https://youtu.be/qIMrJldv0Cw?si=LQlUD3wZZWLaaVCe
А потім приходьте на вебсемінар, щоб навчитися не лише перевіряти інформацію, а й захищати власний вибір від маніпуляцій.
Умови участі.
Участь є безкоштовною. Відбір відбуватиметься на конкурсних засадах, відібрані учасники отримають запрошення. Кількість місць для вебсемінару обмежена. Запис вебсемінару не ведеться та не надсилається учасникам. Можлива лише безпосередня участь.
Учасникам, яких буде відібрано до участі, прийде повідомлення на електронну пошту.
Усі учасники, які успішно пройдуть навчання, отримають сертифікат, який буде надісланий на електронну пошту, вказану при реєстрації.
Контактна особа.
Якщо у вас з’явилися запитання, звертайтеся до асистентки проєктів АУП: 067-372-27-33, info@aup.com.ua – Юлія Рицик.
Gefördert durсh die Bundesrepublik Deutschland
За підтримки Федеративної Республіки Німеччина
🔄 Статтю оновлено (серпень 2026). Додано новий розділ про технологію маркування AI-контенту в Claude та її відмінність від традиційних детекторів ШІ.
Детектори ШІ-тексту не можуть достовірно встановити, хто написав матеріал — людина чи мовна модель. Вони оцінюють статистичну схожість тексту з відомими зразками, але не бачать процесу його створення. Тому навіть високий відсоток «ймовірності ШІ» є лише сигналом для подальшої перевірки, а не доказом авторства, плагіату чи порушення.
Для освіти, журналістики й медіаграмотності це принципове розрізнення. Коли автоматичну оцінку сприймають як вирок, під підозру можуть потрапити добросовісні учні, викладачі, журналісти та автори, які пишуть стисло, структуровано, нерідною мовою або в усталеному професійному стилі.
Перші детектори часто спиралися на передбачуваність слів і нерівномірність ритму тексту. Вважалося, що модель обирає більш очікувані формулювання, тоді як людина пише менш передбачувано. Проблема в тому, що проста, академічна, технічна чи редакційно вивірена людська мова також може бути дуже передбачуваною.
Сучасні системи зазвичай використовують навчені класифікатори. Вони перетворюють текст на математичне представлення, порівнюють його з даними навчання і повертають оцінку ймовірності. Проте така оцінка не пояснює походження конкретного документа. Вона показує лише те, наскільки текст нагадує приклади, які система раніше бачила.
Мовні моделі навчаються на людських текстах, а люди дедалі частіше читають, редагують і наслідують тексти, створені за допомогою ШІ. Межа між двома стилями стає менш чіткою. Формально правильний вступ, симетрична структура або нейтральний тон можуть виникнути і в людини, і в моделі.
Дослідження показують, що повторне перефразування здатне істотно знизити результативність детекторів. У роботі Sadasivan та співавторів описано як практичні атаки на системи виявлення, так і теоретичні обмеження: що ближчими стають розподіли людських і машинних текстів, то меншою є максимально можлива точність класифікації. Новіші експерименти з адаптивним перефразуванням також демонструють перенесення таких атак між різними детекторами.
Детектори залежать від складу навчальних даних. Автори, які пишуть не англійською, користуються шаблонною професійною лексикою або свідомо спрощують мову, можуть частіше отримувати хибні спрацювання. Саме тому механічне застосування одного порога особливо ризиковане в багатомовному освітньому та медійному середовищі України.
Класифікатор навчається на певних генераторах і версіях моделей. Після оновлення мовної моделі, зміни параметрів або появи нового способу редагування її тексти можуть відрізнятися від навчальної вибірки детектора. Відмінний результат у лабораторному тесті не гарантує такої самої якості на реальних матеріалах.
Людина може сформулювати задум і аргументи, попросити ШІ структурувати чернетку, а потім перевірити факти, переписати абзаци та додати власні висновки. Або навпаки — авторський текст може пройти автоматичну мовну коректуру. Бінарна відповідь «людина або ШІ» не описує такого процесу.
У січні 2023 року OpenAI представила власний класифікатор ШІ-тексту, але вже в липні припинила його роботу через низьку точність. За даними компанії, у тестовому наборі він правильно позначав лише 26% машинних текстів як імовірно створені ШІ та помилково зараховував до них 9% людських. Компанія окремо застерігала від використання інструмента як основи для рішень, наголошувала на слабкій роботі з короткими й неангломовними текстами та можливості обходу після редагування. Цей опис збережено в офіційному повідомленні OpenAI.
Замість автоматичного звинувачення за одним числом варто оцінювати сукупність доказів і сам процес роботи:
Академія української преси послідовно поєднує медіаграмотність із практичним вивченням штучного інтелекту. Під час вебінару «Медіаграмотність 2.0: використання ШІ на користь медіаграмотності та освіти» учасники працювали не лише з можливостями інструментів, а й з ризиками дезінформації, етикою та відповідальним використанням моделей.
У матеріалі АУП «Штучний інтелект вміє вигадувати — і саме це проблема» акцент зроблено на перевірці фактів, джерел і збереженні критичної дистанції. А програма вебінару про якісну журналістику в епоху ШІ охоплює галюцинації моделей, маніпуляції, правові й етичні аспекти роботи.
Цей досвід підказує практичний принцип: ШІ може допомагати структурувати, порівнювати та шукати варіанти, але не замінює людського судження. Так само й детектор може привернути увагу до тексту, але не має права підміняти доказ, редакційну перевірку або справедливу процедуру.
Ні. Він оцінює подібність до відомих машинних текстів і може помилятися в обидва боки.
Ні. Перевірка плагіату шукає збіги з джерелами, а ШІ-детектор аналізує статистичні властивості стилю. Це різні перевірки.
Поєднати аналіз джерел, історії створення, чернеток, усного пояснення автора і фактчекінг. Жоден окремий автоматичний показник не повинен бути вирішальним.
Не обов'язково. Їх можна використовувати для попереднього сигналу або дослідження, якщо користувачі розуміють похибку, не приховують обмежень і не роблять категоричних висновків.
Проблему недостовірного визначення ШІ-текстів не вирішить лише «ще кращий» детектор. Освіті й медіа потрібні прозорі правила, культура посилань, перевірка процесу роботи та критичне мислення. Відповідальність має залишатися за людиною — і під час створення матеріалу, і під час його оцінювання.
🆕 Оновлення
Після виходу цієї статті компанія Anthropic анонсувала нову технологію маркування AI-контенту. Ми доповнили матеріал, щоб показати, як цей підхід відрізняється від традиційних детекторів ШІ.
Поки більшість сервісів покладається на детектори ШІ-тексту, Anthropic обрала інший підхід — маркування контенту під час його створення.
У серпні 2026 року компанія повідомила, що майбутні моделі Claude автоматично формуватимуть у тексті невидимий машинозчитуваний водяний знак. Йдеться не про приховані символи й не про доданий фрагмент: статистичний патерн виникає завдяки вибору слів під час генерації. Для зображень і деяких інших підтримуваних файлів використовуватиметься стандарт C2PA, який додає цифрові метадані про походження контенту. Таке рішення впроваджується для виконання вимог Європейського акту про штучний інтелект (EU AI Act), однак застосовуватиметься глобально, а не лише в країнах ЄС. Деталі Anthropic пояснила в офіційному повідомленні про водяний знак Claude.
Важливо розуміти різницю між двома підходами:
Саме тому маркування потенційно може бути надійнішим способом визначення участі конкретної моделі у створенні тексту, ніж сучасні AI-детектори, які нерідко припускаються хибних спрацьовувань.
Водночас Anthropic наголошує, що ця технологія не є універсальним рішенням. Водяний знак працює лише для контенту, створеного моделями Claude, які підтримують цю функцію. Він не визначає, чи написаний текст людиною або іншою моделлю, гірше працює на коротких, фактологічних і лише злегка відредагованих фрагментах та може послабитися після суттєвого переписування. C2PA-метадані у файлах також можуть втрачатися під час їх подальшої обробки.
Для освіти це означає появу нового напряму розвитку: замість дедалі складніших спроб виявити використання ШІ, ринок поступово переходить до інструментів, які дозволяють прозоро позначати контент ще на етапі його створення. Якщо подібний підхід підтримають й інші розробники великих мовних моделей, дискусія може зміститися від питання «Чи написав це ШІ?» до питання «Чи було використання ШІ чесно задеклароване?».
Оригінал і джерела. Цей матеріал є самостійною аналітичною компіляцією, підготовленою за мотивами статті Hamza Boulahia «Why We Can’t Have a Reliable AI Text Detector», оприлюдненої 27 липня 2026 року на Towards AI, а також із використанням наведених вище першоджерел. Текст не є перекладом і не відтворює структуру чи формулювання оригіналу.
Статтю було оброблено за допомогою інструментів штучного інтелекту для структурування та мовної адаптації. Фінальний текст перевірений і відредагований людиною.
👥 Команда Академії української преси провела робочу зустріч із представниками програми Ukraine2EU – EU Integration Support Programme, під час якої презентувала проєкт CONNECT-EU.
🎯 Ми розповіли про його концепцію, ключові індикатори, цільові аудиторії та амбітні плани зі створення мережі агентів європейської інтеграції та регіональних журналістів, які допомагатимуть громадам краще розуміти реформи на шляху України до ЄС.
🔄 Своєю чергою команда Ukraine2EU детально ознайомила нас із правилами реалізації проєкту, організаційними процедурами та особливостями співпраці, а також побажала нашій команді успішної реалізації всіх запланованих заходів.
🙏 Дякуємо партнерам за відкритий діалог, підтримку та довіру.
📢 Попереду багато важливої роботи, і ми вже зовсім скоро оголосимо відкритий набір учасників до проєкту. Слідкуйте за нашими новинами — попереду багато цікавих можливостей!
ℹ️ Цей допис підготовлено за фінансової підтримки Програми Ukraine2EU. Погляди та висловлені думки є виключною відповідальністю Академії української преси і не обов'язково відображають позицію Програми Ukraine2EU або Європейського Союзу.
Локальне медіа не може змусити Google, ChatGPT або іншу систему зі штучним інтелектом процитувати конкретну публікацію. Але редакція може суттєво підвищити свої шанси: зробити сторінку доступною для пошуку, чітко формулювати факти, називати джерела, публікувати унікальну місцеву інформацію та показувати, хто відповідає за матеріал.
Ці рекомендації підготовлено за матеріалами публікації Національної спілки журналістів України «Оптимізуйся або зникни» та вебінару НСЖУ «Чи можна змусити ШІ цитувати медіа?» з журналістом і медіатренером Академії української преси Андрієм Юричком.
Чи можна гарантувати цитування? Ні. Ані метатег, ані спеціальний файл, ані згадка бренду не гарантують появи матеріалу в AI Overviews, AI Mode, ChatGPT чи іншій генеративній відповіді.
Що підвищує шанси? Технічна доступність сторінки, зрозумілий заголовок і лід, точна атрибуція фактів, стабільна адреса сторінки, підтверджене авторство та власні дані редакції.
Чи замінює GEO звичайне SEO? Ні. За офіційними рекомендаціями Google, базові принципи SEO залишаються чинними і для генеративного пошуку. Окремих технічних вимог для потрапляння в AI Overviews або AI Mode немає.
Мініопитування серед зареєстрованих учасників вебінару засвідчило: 97% редакцій уже використовують інструменти ШІ регулярно або час від часу, однак лише 8% легко знаходять власні матеріали в Google та відстежують їх використання системами ШІ. Це не репрезентативне дослідження всіх українських медіа, проте воно показує важливий розрив між активним використанням технологій і вимірюванням власної видимості.
Координаторка з проєктної діяльності НСЖУ Ірина Хроменко звернула увагу на зміну моделі пошуку: замість переліку сайтів користувач дедалі частіше отримує готову коротку відповідь. Для медіа це конкуренція не лише за увагу, а й за переходи на сайт, рекламу та підписку.
«Однотипні згенеровані тексти підвищують цінність якісної авторської журналістики», — наголосив Андрій Юричко.
ШІ може пришвидшувати розшифрування, первинне структурування матеріалу, пошук суперечностей і підготовку варіантів заголовка. Водночас головною перевагою редакції залишаються репортерська присутність, локальна пам’ять, перевірені документи, власні дані та відповідальність за кожен оприлюднений факт.
Матеріал має відкриватися без авторизації, коректно працювати на смартфоні та не бути заблокованим у robots.txt або метатегом noindex. Редакції варто перевіряти індексацію в Google Search Console, карту сайту й налаштування захисних сервісів.
Для появи сторінок у підсумках і фрагментах ChatGPT OpenAI радить не блокувати OAI-SearchBot. GPTBot стосується можливого використання контенту для навчання моделей і керується окремо.
Заголовок, лід і перший абзац кожного розділу мають швидко повідомляти, що сталося, де, коли, з ким і чому це важливо. Формулювання «міська рада», «восени» або «виділили 1,8 мільйона» недостатні без назви громади, року, валюти та номера рішення.
Важливий факт має зберігати атрибуцію навіть тоді, коли пошукова система показує лише один абзац. Називайте установу, документ, посадовця, автора даних або редакцію, яка отримала ексклюзивну відповідь. Це захищає матеріал від помилкового переказу та допомагає коректному цитуванню.
Коротку відповідь система може показати без переходу на сайт. Тому публікація має пропонувати додаткову цінність: повний документ, карту, таблицю, хронологію, калькулятор, оригінальні фото чи відео, методологію або пояснення наслідків саме для конкретної громади.
Google окремо наголошує на цінності корисного, оригінального й нешаблонного контенту, створеного насамперед для людей. Докладніше це пояснено в офіційному посібнику з оптимізації для генеративних функцій пошуку.
Google не вимагає файлу llms.txt, окремої «машинної» версії статті або спеціальної schema-розмітки для AI Overviews. Не потрібно механічно дробити кожен текст на десятки коротких блоків чи створювати сторінки під усі можливі варіанти запиту.
Так само не існує гарантованих формул на кшталт «головне — перші 100 слів», «оновіть третину тексту» або «додайте карту — і ШІ приведе трафік». Структура, фактична точність і корисні мультимедійні елементи важливі тоді, коли вони допомагають читачеві, а не імітують оптимізацію.
Оцінювати видимість одним випадковим запитом не варто: результати залежать від формулювання, країни, часу, персоналізації й режиму пошуку. Базовим інструментом залишається Google Search Console.
У червні 2026 року Google оголосив про поетапне впровадження окремих звітів про покази в генеративних функціях Search і Discover. Вони дають змогу бачити сторінки, країни, пристрої та динаміку показів. Реферальний трафік із ChatGPT можна відстежувати за параметром utm_source=chatgpt.com.
Практичний вебінар «Чи можна змусити ШІ цитувати медіа?» провела Національна спілка журналістів України. Спікером став журналіст, медіатренер АУП і викладач Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко. Захід відбувся в межах пріоритетного напрямку НСЖУ «Відновлення українських медіа» за підтримки Ukrainian Media Fund Nordic.
Для Академії української преси ця тема є частиною системної роботи з розвитку професійної журналістики та відповідального використання цифрових інструментів. Більше матеріалів — у публікації АУП «Медіаграмотність 2.0: використання ШІ на користь медіаграмотності та освіти».
Джерело: Інформаційна служба НСЖУ.
Готові не лише бути медіаграмотними, а й навчати цього інших? Хочете допомагати людям мислити критично, розпізнавати дезінформацію, розвінчувати російську пропаганду та впевнено орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі?
Тоді запрошуємо вас на онлайн-тренінг для тренерів «Фільтруй інформацію – створюй зміни: тренерська лабораторія. Хакатон практик».
Чому саме ми?
Академія української преси вже понад п’ятнадцять років розвиває медіаграмотність в Україні. За цей час АУП підготувала підготувала понад 1100 тренерів, які працюють у школах, університетах, громадських організаціях та з різними аудиторіями по всій країні та за її межами.
Сьогодні ми відкриваємо двері для нового покоління тренерів: активних, небайдужих і готових передавати знання далі.
Важлива умова участі
Після навчання учасники зобов’язуються поділитися отриманими знаннями та навичками шляхом проведення власних тренінгів (щонайменше для 50 осіб) та відзвітувати про проведену роботу до 15 грудня 2026 року. Це є обов’язковою умовою участі. Після надання звітності учасники отримають грошову винагороду в гривнях, еквівалентну 130 євро.
Дати перших онлайн-тренінгів:
Згодом будуть оголошені дати тренінгів у вересні.
Ви можете вибрати зручну для вас дату і взяти участь лише в одному заході. За тиждень до початку кожного з онлайн-тренінгів, якщо ви пройдете конкурсний відбір, ми надішлемо запрошення з детальною інформацією.
Заповнити форму реєстрації тут: https://forms.gle/gW3Te1inL5LyFP1L8
Тренери та експерти:
Тетяна Іванова, медіаекспертка, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.
Андрій Юричко, медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.
У втіленні тренінгового проєкту партнером АУП є Центр медіа- та цифрової грамотності Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина).
* Центр медіа- та цифрової грамотності (CeMIL) при Вільному університеті Берліна є частиною Інституту медіа- та комунікаційних студій та володіє найсучаснішою експертизою в галузі медіаграмотності. Має багаторічний досвід проведення тренінгів і досліджень з журналістами та науковцями з питань комунікації зі східноєвропейських країн. Він також успішно керував іншими проектами в рамках попередніх раундів Східноєвропейських програм партнерства.
Контактна особа: Юлія Рицик, асистентка проєктів Академії української преси, info@aup.com.ua, (067) 372-27-33.
Долучайтеся до тренерської лабораторії Академії української преси — перетворюйте знання на силу, що поширюється!
Підтримка кожного журналіста — українського чи закордонного, фронтового кореспондента чи працівника локальної редакції — є необхідною умовою того, щоб світ продовжував бачити й розуміти російську війну проти України. Про безпеку медійників, міжнародну солідарність і нові виклики професії говорили під час зустрічі в Національній спілці журналістів України.
До Києва приїхали голова Німецької асоціації журналістів (DJV) Міка Бойстер, координатор проєкту Media Dialogue доктор Вольфґанґ Рессманн та президент CIVIL – Center for Freedom із Північної Македонії Джабір Дерала. Разом з українськими колегами вони обговорили, як велика війна змінила журналістику, що сьогодні найбільше загрожує репортерам і якої допомоги потребують українські медіа.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко наголосив: запитання міжнародних партнерів допомагають точніше пояснити реальність, у якій працює українська журналістика. Підтримка має бути не декларативною, а конкретною — захисне спорядження, детектори дронів, психологічне відновлення, допомога локальним редакціям та постійна міжнародна увага до журналістів, яких незаконно утримує росія.
Окремою темою зустрічі стали 28 цивільних журналістів, яких, за наведеними Сергієм Томіленком даними, росія незаконно утримує в неволі. Колишній політв’язень Кремля Владислав Єсипенко запропонував закордонним колегам ставати інформаційними амбасадорами полонених журналістів, щоб кожна їхня історія отримала голос у світових медіа.
Воєнна журналістка Юлія Суркова звернула увагу на психологічну стійкість медійників. Після фронтових відряджень журналісти повертаються не лише з матеріалами, а й із досвідом, який потребує професійного осмислення та відновлення. Тому психологічні програми й ретрити мають бути такою ж важливою частиною підтримки, як бронежилети, шоломи та інше захисне спорядження.
Змінюється і саме поняття безпечної дистанції. Журналісти дедалі частіше беруть у Центрах журналістської солідарності детектори дронів, а після відряджень повертають їх, щоб обладнанням могли скористатися інші колеги. Така взаємодопомога, підтримка фронтових редакцій і професійний обмін стали важливими складовими стійкості української медіаспільноти.
У зустрічі взяв участь воєнний журналіст, продюсер міжнародних медіа та виконавчий директор Академії української преси Андрій Коваленко. Він наголосив, що технологічна трансформація війни вимагає постійного перегляду правил безпеки:
«Війна, на якій ми працювали у 2022–2024 роках, і війна, на якій ми працюємо сьогодні, — це вже не одна й та сама війна. Вона перетворилася на війну технологій. Фронт дедалі більше нагадує кадри одночасно з “Шаленого Макса” та “Зоряних війн”. Головна загроза тепер приходить не лише із землі — вона постійно над головою. Локація, яка ще вчора була безпечною, за мить може стати смертельною. Дорога, якою пів години тому можна було проїхати, вже може перебувати під контролем дронів. Напис PRESS не зупиняє FPV-дрон. Бронежилет не врятує від прямого влучання. Шолом не захистить від неправильно обраного маршруту. Для російського оператора дрона журналіст — це пріоритетна ціль на екрані. Для росії журналіст — не лише спостерігач. Журналіст — це свідок. А росія боїться свідків своїх злочинів. Детектор дронів не збиває дрон, але він дає найцінніше — час. А у війні дронів саме час реакції часто вирішує все. Безпека — це не лише спорядження. Безпека — це також правильне рішення».
Ці слова окреслюють принципово нову реальність: позначення PRESS більше не гарантує захисту, а загроза з повітря може виникнути далеко від умовної лінії фронту. Обладнання залишається критично важливим, однак його ефективність залежить від підготовки, актуальної оцінки ризиків, маршруту та швидкості ухвалення рішень.
Для Академії української преси підтримка журналістів, які працюють в Україні та розповідають про Україну світові, є практичною і системною роботою. АУП поєднує експертизу у сфері журналістики та медіаосвіти з досвідом роботи в умовах війни: створює навчальні матеріали, проводить професійні дискусії й тренінги з безпеки, допомагає закордонним медійникам краще розуміти український контекст і реалії роботи на місцях.
Практичний вимір цієї роботи — системна підтримка локальних редакцій. На сайті АУП зібрані історії про те, як «Голос Гуляйпілля», «Трудова слава» з Оріхова та «Південна зоря» з Нікополя зберігають для громад доступ до перевіреної інформації під постійними обстрілами.
Важливою складовою цієї підтримки є менторство. Журналіст і медіатренер АУП Андрій Юричко допомагає локальним медіа підвищувати видимість матеріалів у пошуку, розвивати цифрові платформи та ефективніше працювати із соціальними мережами. Його менторська робота з прифронтовими редакціями допомагає їм адаптуватися до цифрових змін, зміцнювати зв’язок з аудиторіями й шукати нові можливості для сталості.
Від початку повномасштабного вторгнення Андрій Коваленко працював більш ніж із сотнею закордонних журналістів, пройшов десятки тисяч кілометрів фронтовими дорогами та допомагав світовим медіа документувати наслідки російської агресії. Цей досвід дозволяє АУП бути важливим містком між українською професійною спільнотою та міжнародними редакціями.
Підтримка має охоплювати всіх, хто чесно й професійно пише про Україну: українських журналістів, які залишаються поруч зі своїми громадами й працюють на фронті, та закордонних колег, завдяки яким українські свідчення доходять до аудиторій у різних країнах. Кожен безпечно підготовлений і точно зроблений матеріал зміцнює міжнародне розуміння України та не дозволяє росії приховати свої злочини.
Журналісти важливі. Важливі їхня безпека, професійна стійкість і право продовжувати свідчити. Саме тому солідарність українських та міжнародних медіаорганізацій має залишатися довготривалою, конкретною і спільною.
За матеріалами допису голови НСЖУ Сергія Томіленка у Facebook.
Скільки разів ви ловили себе на думці, що новина в стрічці «якось не так» звучить – і не могли пояснити, чому? Наскільки легко сьогодні відрізнити зважену аналітику від маніпуляції, а щирий заклик – від інформаційної операції? І чи готові ви та ваші лідери громад, працюючи щодня з людьми, розпізнавати ці техніки не інтуїтивно, а системно?
Академія української преси (АУП) спільно з Вільним університетом Берліна (Німеччина) оголошує набір до нового тренінгового проєкту «FreeMind Ukraine: молодь і громади проти маніпуляцій», спрямованого на посилення медіаграмотності та критичного мислення серед молоді і представників територіальних громад України.
Що передбачає проєкт?
І найголовніше!
Для студентів, чиї команди покажуть найкращі результати і володіють англійською мовою на достатньому рівні, відкривається можливість поїздки до Німеччини – взяти участь у 5-денному навчальному форумі в Берліні.
Важливо (!) Участь у проєкті безкоштовна. Організатори покривають витрати на проведення тренінгів, а також проїзд і проживання учасників форуму в Берліні.
Якщо ви розумієте, наскільки крихкою є довіра в інформаційному просторі під час війни, і хочете навчитися захищати її – не лише для себе, а й для своєї громади, – приєднуйтесь до проєкту FreeMind Ukraine! Деталі згодом.
У втіленні проєкту партнером АУП є Центр медіа- та цифрової грамотності Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина).
* Центр медіа- та цифрової грамотності (CeMIL) при Вільному університеті Берліна є частиною Інституту медіа- та комунікаційних студій та володіє найсучаснішою експертизою в галузі медіаграмотності. Має багаторічний досвід проведення тренінгів і досліджень з журналістами та науковцями з питань комунікації зі східноєвропейських країн. Він також успішно керував іншими проектами в рамках попередніх раундів Східноєвропейських програм партнерства.
Повоєнні вибори можуть стати для України не лише важливою політичною подією, а й справжнім іспитом на демократичну зрілість. Саме тому критичне мислення, перевірка фактів і вміння розпізнавати політичні маніпуляції мають особливе значення.
У новому інтерв’ю Тетяна Іванова розмовляє з Оксаною Ставру — європейською експерткою з питань України та російсько-української війни, юристкою, публіцисткою й авторкою книги «Війна Росії проти України: про що йдеться?».
Авторка та інтерв’юерка: Тетяна Іванова
Експертка: Оксана Ставру
Публікація: Академія української преси, 23 липня 2026 року
Розмова присвячена тому, як зберегти свободу вибору, не відмовляючись від свободи слова, та як не дозволити страху, емоціям і дезінформації визначати наше майбутнє.
Переглянути інтерв’ю на YouTube
Інтерв’ю допоможе підготуватися до тренінгу «Критичне мислення на виборах: як розпізнавати та протидіяти політичній дезінформації». Тренінг організовує Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу.
Дивіться відео до кінця. Перевіряйте факти. Ставте запитання. Захищайте право на усвідомлений вибір.
Справжня перемога демократії — не просто провести вибори, а зберегти свободу вибору.
Ключові теми: вибори в Україні, політична дезінформація, критичне мислення, медіаграмотність, інформаційна безпека, російський інформаційний вплив.
Академія української преси щиро вітає нашу колегу, медіадослідницю, кінознавицю та одну з провідних фахівчинь у сфері медіаосвіти Оксану Волошенюк з присвоєнням почесного звання «Заслужений працівник культури України». Відзнаку присуджено Указом Президента України з нагоди Дня Української Державності за вагомий особистий внесок у розвиток української культури, освіти та суспільства.
Для Академії української преси це особлива подія. Протягом багатьох років Оксана Волошенюк була невід'ємною частиною нашої команди, розвиваючи медіаосвіту та медіаграмотність в Україні. Саме за її участі створювалися навчальні програми, підручники й посібники, які стали основою для тисяч учителів, викладачів, журналістів і студентів по всій країні. Вона зробила вагомий внесок у становлення медіаосвітнього напряму Академії української преси, ставши співавторкою багатьох видань, рекомендованих для використання в освітньому процесі.
Оксана Волошенюк належить до тих людей, які не лише досліджують медіа, а й змінюють культуру їх сприйняття. Її професіоналізм, принциповість, інтелект і відданість справі багато років надихали колег та партнерів Академії української преси.
Пишаємося тим, що маємо спільну історію, і щиро радіємо цьому заслуженому визнанню.
Бажаємо Оксані Волошенюк нових професійних звершень, натхнення, міцного здоров'я та подальших успіхів у розвитку української культури, медіаосвіти й критичного мислення!
Щирі вітання від колективу Академії української преси!
