Академія української преси провела дослідження за участю вчених Інституту соціології НАН України методом контент-аналізу новин прайм-тайму (19:00-23:00) семи провідних українських телеканалів – «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, UA:Перший та 5 канал.
На першому тижні лютого 26% повідомлень новинних програм стосувалися політичних подій в Україні (у червні 2016 – 32%, у лютому 2017 – 40%, у вересні 33%). На Інтері їх найбільше - 33%, а найменше на Першому – 20%.
Основні джерела інформації власні кореспонденти, що є позитивним, – 57% (у вересні 2017 – 54%у травні – 60%, у лютому 2017 – 52%), найбільше на 1+1 – 73%, та офіційні джерела – 42% (у вересні 2017 – 48%, у травні 44%, 46% - у лютому 2017). Частка повідомлень з посиланням на Facebook і Twitter, тобто ненадійні джерела, склала 9% (12% у вересні минулого року). Найбільше таких посилань на СТБ – 13%.
Внутрішня державна політика, діяльність органів влади 14% (у вересні минулого року 16%, у травні 18%, у лютому 2017 року 19%), злочинність (14%, у вересні 2017 – 14%) і війна на сході – 11% (10% у вересні минулого року) – найчастіше згадувані головні теми повідомлень. Частка репортажів про боротьбу з корупцією як головна і додаткові теми залишається на рівні минулого року – 6% (у вересні та травні 2017 по 5%, у лютому 7%). Тема злочинності як головної найчастіше представлені на Першому (17%) та Інтері (16%), а боротьби з корупцією на Інтері – 6% (у вересні минулого року 11%). Частка теми війни як головної найбільша на 5-му каналі – 20% (у вересні минулого року 19%).
Серед конкретних подій у новинах тижня найчастіше повідомлялось про кримінал, ДТП, пожежі – 11%, культуру і спорт – 7%, обстріли на Сходi – 5% та репортажі з лінії фронту (3,4%); серед політичних подій − Закон Польського Сейму про iнститут нацiональної пам'ятi (5,5%), Закон ВР про Антикорупційний суд (3,6%).
З боку України серед учасників збройного конфлікту найбільша увага до ЗСУ – 12% (13% у вересні 2017, у травні 11%, у лютому – 20%), держави та її органів – 7% (8% у вересні минулого року, у травні 13%, у лютому – 33%). З боку іншої сторони – до Росії та її керівних органів - 8% (11% у вересні 2017, по 14% у травні і лютому).
Мінські угоди згадувалися у 3% повідомлень, (3% у вересні минулого року, у травні 4%), Нормандській формат практично не згадувався (0.4%, у вересні минулого року 0.2%, тоді як у травні 2%). Ініціатива щодо миротворців ООН на Донбасі обговорювалася як і у вересні минулого року – 1%.
Українські учасники конфлікту найчастіше маркувалися як “армійці, військові” – 12% (у вересні 2017 – 8%), постраждалі в зоні АТО – 4% (у вересні минулого року 3%). Як і минулого року у маркуванні протилежної сторони переважає негативна номінація – терористи, бойовики – 8% (у вересні 2017 – 8%), супротивник, ворог (6% як і у вересні 2017).
15% повідомлень в цілому були з декількома точками зору (у вересні 2017 – 15%, у травні 17%, у лютому 15%, у червні 2016 року 12%). Найбільше їх на СТБ − 25%, а найменше на 5-му та Інтері – по 9%. На політичні новини дві точки зору висловлювалися в середньому у 14% випадків (у вересні минулого року 16%, у травні – 17%). Найбільше їх на Першому – 33%, найменше на “Україні” – 3%.
У політичних новинах із посиланням на Facebook і Twitter дві точки зору висловлюються частіше – 20% (у 2017 – 28%, 31% у травні, у лютому 26%). Найбільше їх на “Україні” – 44%, а на Першому, ICTV та СТБ – тільки одна точка зору у таких повідомленнях.
У презентації скандальних чи неоднозначних подій частка повідомлень з декількома точками зору помітно зростає; наприклад, «Справа про ДТП О.Зайцевої» – 67%, «Перевірки на каналі 1+1» – 67%, «Судові справи в Україні» – 50%.
Частка повідомлень з двома точками зору на «Закон Сейму про Інститут національної пам’яті» склала 41%. При цьому на 1+1 та Першому 100% дві точки зору, а на 5-му про закон повідомлялося з однієї точки зору.
Окремо слід зупинитися на порушенні стандарту відокремлення повідомлення фактів та думок "news from views". У лютому коментар журналістів в новиному ефірі склав 31 % (найбільше на 1+1 – 47 %). При цьому коментар експертів був у 28 %. Найкраще за цим показником виглядає Перший (40 % експертів і тільки 19 % журналістів).
Увага до політичних партій, політичних персон, політичних інститутів склала відповідно 19%, 36%, 78% (у вересні 2017 – 15%, 42%, 80%, у травні 17%, 44%, 77%, у лютому 15%, 41%, 80%). Серед політичних інститутів найчастіше згадуються силові відомства – 33% (у вересні 2017 40%, у травні 39%, у лютому 44%), суд і судова система – 17% (у вересні минулого року 15%), місцеві органи влади – 15%. Сумнівні та негативні оцінки найчастіше адресовані місцевим органам влади – 21% (у вересні 2017 – 30%, у травні 29%) та Судовій системі – 20%. Політичні інститути найкритичніше оцінювалися в новинах Інтера – 22% (у вересні минулого року 19%, у травні 26%).
Лідерами уваги до політичних організацій у новинних програмах лютого є Опозиційний блок – 5% (у вересні 2017 – 4%, у травні 3%), Народний фронт і Радикальна партія О.Ляшка – по 4%. Опозиційний блок оцінювався найбільш позитивно – 5% (у вересні 2017 – 4%), а найбільш негативно Влада – 1%.
Серед політиків увага найбільша до П.Порошенко – 8% (у вересні минулого року 10%, 13% у травні, у лютому 8%), А.Парубія – 6% (у вересні 2017 – 4%, у травні 5%), В.Гройсмана – 6% (у вересні 2017 – 6%, у травні 8%, у лютому 7%). Найчастіше негативно оцінюються колишні українські політики: у С.Арбузова 86% іронічних і негативних оцінок, у В.Януковича 77% таких оцінок. Серед сучасних політичних фігур переважно іронічно повідомлялося про В.Гонтареву й С.Капліна – по 67%, Г.Труханова (60%), а також М. Саакашвiлi і У.Супрун (по 50%).
У новинах першого тижня лютого найбільша частка синхрону у В.Гройсмана (544 сек.) – 9% усього синхрона політиків (9% у вересні минулого року, у травні 10%), О.Ляшко (420 сек.), В.Новинського (395 сек.) – по 7%, у С.Тарути, К.Єлісєєва та Б.Колесникова – по 6%.
Увага до елементів політичної конфігурації влади в новинах склалася так: правляча коаліція – 47%, демократична опозиція – 15%, опозиція – 10%, інші – 28% (у вересні минулого року 49%, 15%, 7%, 29%, у травні відповідно 58%, 11%, 8%, у лютому 51%, 12%, 5%, 32%). Найбільша увага до опозиції на Інтері – 13%. Синхрон розподілений наступним чином: правляча коаліція – 41%, демократична опозиція – 16%, опозиція – 27%, інші – 16%, ( у вересні 2017 – 48%, 9%, 13%, 30%, у травні відповідно 60%, 17%, 13%, 10%). На каналі “Україна” найбільша частка синхрону опозиції – 55% (у вересні минулого року – 28%, у травні на Інтері 22%).
Серед політичних партій найвища увага до представників Блоку П.Порошенка – 27% (у вересні 2017 – 33%, у травні 32%, у лютому 24%), Народного фронту – 16% (у вересні минулого року – 14%, у травні 12%), працівників центральних органів влади – 10% (у вересні 2017 – 12%,у травні 11%, у лютому 22%).
Найбільша частка синхрону разом у Президента і представників Блоку П.Порошенка – 23%, (у вересні 2017 – 33%, у травні 37%, у лютому 26%) й Опозиційного блоку – 22% (у вересні 2017 – 12%, у травні 10%). У представників Народного Фронту найбільша частка синхрону на Першому – 29% (в середньому 11%) Батьківщини на Інтері – 11% (в середньому 5%), Радикальної партії О.Ляшка на каналі “Україна” – 13% (в середньому 7%), Самопомочі на Першому – 8% (в середньому 2%). “Постійний спікер“ тижня О.Ляшко – 6 днів на “Україні”, 5 днів на Інтері.
Усю детальну інформацію за наведеним дослідженням Ви можете знайти на сайті АУП www.aup.com.ua
Проведення цього дослідження мало підтримку американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюс. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Академії української преси та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюс.
Завантажити повну версію дослідження>>>
Скачано: 233, розмір: 3.1 MB, дата: 20.Лют.2018
