FreeMind Ukraine: від знання про маніпуляції — до вправ, які можна провести у своїй громаді
Як навчати медіаграмотності так, щоб після заняття людина не просто запам’ятала визначення «фейк», «маніпуляція» чи «пропаганда», а почала інакше працювати з інформацією? Саме над цим у серпні працювали учасники тренерської лабораторії FreeMind Ukraine — активісти, вчителі, викладачі та представники громад.
11–12 та 13–14 серпня 2026 року Академія української преси провела дві навчальні зустрічі в межах проєкту FreeMind Ukraine: молодь і громади проти маніпуляцій — онлайн-тренінги для тренерів «Фільтруй інформацію — створюй зміни: тренерська лабораторія. Хакатон практик». Учасники працювали не лише над власною медіаграмотністю, а передусім над тим, як передавати ці навички іншим — зрозуміло, інтерактивно та з урахуванням реальних інформаційних загроз. На 17–18 серпня заплановано проведення третьої літньої сесії.
FreeMind Ukraine реалізує Академія української преси у партнерстві з Центром медіа- та інформаційної грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина). Проєкт спрямований на розвиток критичного мислення та медіаграмотності серед молоді й представників територіальних громад України.
Не тільки розповісти про медіаграмотність, а навчити діяти
Учасники серпневих зустрічей отримали готові презентації та хендбук із добіркою практичних вправ, які можна адаптувати для роботи з різними аудиторіями. Але завдання тренерської лабораторії було ширшим, ніж просто ознайомитися з готовими методиками.
Вправи розбирали буквально «по деталях»: для чого потрібен той чи інший етап, яку реакцію він має викликати в аудиторії, яке запитання тренеру варто поставити після виконання завдання і як провести обговорення так, щоб учасники самостійно дійшли до необхідних висновків.
Тобто вправи не тільки презентували — їх програвали, аналізували та декодували як методику.
Це принципово важливо для підготовки тренерів. Адже навіть хороша вправа сама собою ще не гарантує результату. Потрібно розуміти логіку її проведення: де дати учасникам свободу, де поставити уточнювальне запитання, як не перетворити заняття на лекцію та як пов’язати отриманий досвід із повсякденним споживанням інформації.
«Сьогодні вже недостатньо сказати аудиторії: “перевіряйте інформацію” або “не довіряйте фейкам”. Людина має отримати алгоритм дії й випробувати його сама. Хороша тренерська вправа моделює ситуацію, в якій учасник приймає рішення, помиляється, аналізує цю помилку і розуміє, на що звертати увагу наступного разу. Саме так знання перетворюється на навичку», — медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрій ЮРИЧКО.
Одна з вправ FreeMind Ukraine — у відкритому доступі
Щоб показати, як працює такий підхід, ділимося однією з презентацій вправ, з якими працювали учасники тренерської лабораторії.
Це приклад матеріалу для короткого заняття з розвитку медіаграмотності та критичного мислення, який можна використовувати у роботі з учнями, студентами, дорослою аудиторією та учасниками громадських освітніх заходів.
Матеріали FreeMind Ukraine створені не для того, щоб залишитися лише в межах одного тренінгу. Ідея проєкту — мультиплікація знань: учасники отримують інструменти, адаптують їх до власних аудиторій і проводять заняття далі у школах, університетах, громадських організаціях та територіальних громадах.
Цей принцип закладений у саму модель тренерської лабораторії: учасники мають не лише пройти навчання, а й передавати отримані знання іншим.
Хакатон практик: учасник стає автором
Ще одна складова навчання — хакатон практик.
Після знайомства з методиками учасники розробляли та презентували вже власні рішення для занять із медіаграмотності й критичного мислення.
Такий формат змінює роль учасника. Він перестає бути лише слухачем, який отримує готовий сценарій від експерта, і сам стає методистом: визначає проблему, аудиторію, навчальну мету, обирає механіку взаємодії та продумує, до якого результату має привести вправа.
Саме тому під час презентацій важливим було не лише «що ми придумали?», а й «чому це має спрацювати?»
«Методика починається з людини, для якої ми створюємо заняття. Підлітки й дорослі по-різному сприймають інформацію, мають різний досвід, різні інформаційні звички та різні тригери довіри. Тому неможливо механічно взяти навіть дуже хорошу вправу і однаково провести її для всіх. Завдання сучасного тренера — відчувати аудиторію, говорити зрозумілою їй мовою і водночас давати інструменти, які допомагають не просто розпізнати конкретний фейк, а сформувати звичку критично оцінювати інформацію», — медіаекспертка, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету Тетяна ІВАНОВА.
Такий підхід особливо актуальний в умовах повномасштабної війни, коли інформаційний простір є частиною протистояння, а маніпулятивний контент може апелювати не тільки до переконань людини, а й до страху, втоми, обурення, відчуття несправедливості чи бажання негайно допомогти.
Тому критичне мислення — це не вимога «нічому не вірити». Навпаки, це вміння зупинитися перед реакцією, поставити запитання, оцінити джерело, побачити використаний емоційний механізм, знайти підтвердження та лише після цього ухвалювати рішення — вірити, поширювати чи діяти.
Від одного тренера — до десятків людей
FreeMind Ukraine побудований так, щоб навчання мало продовження після завершення заходів.
Програма проєкту передбачає онлайн-тренінги для лідерів думок і представників територіальних громад, менторську підтримку для реалізації ініціатив із медіаграмотності та підтримку мультиплікаційних заходів у громадах. Для молоді також передбачені окремі формати навчання та розвиток спільноти FreeMind Community.
Таким чином, результатом має стати не лише група людей, які знають більше про дезінформацію. Завдання значно практичніше — розширити коло тих, хто вміє навчати інших працювати з інформацією свідомо.
А це означає, що одна відпрацьована під час хакатону вправа може згодом з’явитися на уроці в школі, парі в університеті, зустрічі громадської організації або тренінгу для мешканців громади.
FreeMind Ukraine продовжується
Серпневими зустрічами навчання не завершується.
Наступні групи тренерської лабораторії працюватимуть з 2 по 8 вересня 2026 року.
Учасники продовжать тестувати практичні формати, аналізувати навчальні вправи, створювати власні методичні рішення та готуватися передавати знання своїм аудиторіям.
Бо стійкість до інформаційних маніпуляцій не виникає після однієї лекції. Вона формується тоді, коли людина багато разів практикує головне запитання критичного мислення:
«Звідки я це знаю — і чому я готовий у це повірити?»
Якщо ви розумієте, наскільки крихкою є довіра в інформаційному просторі під час війни, і хочете навчитися захищати її — не лише для себе, а й для своєї громади, — приєднуйтесь до проєкту FreeMind Ukraine!
Форма для реєстрації: https://forms.gle/gW3Te1inL5LyFP1L8.
Тренери та експерти:
- Тетяна Іванова, медіаекспертка, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету.
- Андрій Юричко, медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.
У втіленні проєкту партнером АУП є Центр медіа- та інформаційної грамотності (CeMIL) Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина).
* Центр медіа- та інформаційної грамотності (CeMIL) при Вільному університеті Берліна є частиною Інституту медіа- та комунікаційних студій та володіє найсучаснішою експертизою в галузі медіаграмотності. Має багаторічний досвід проведення тренінгів і досліджень з журналістами та науковцями з питань комунікації зі східноєвропейських країн. Він також успішно керував іншими проєктами в рамках попередніх раундів Східноєвропейських програм партнерства.